Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Школа сьогодні – держава завтра!

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Дослідження „Із історії шкіл району”, яке підготував до друку Микола Терех - завідувач відділом „Цитадель „ Національного історико – культурного заповідника ”Гетьманська столиця”, викликала інтерес у багатьох читачів. Редакція вже надавала слово Івану Степановичу Заліському, який мешкає у Митченках і не один десяток років викладав фізику. Він хоче поділитися своїм баченням в облаштуванні української школи майбутнього.


Не торгаші, освітяни
виведуть державу із кризи.


Сьогодні ВНЗ України готують економістів більше, ніж уся Європа. На одне робоче місце економіста маємо сорок претендентів. Завтра запрацює економіка, державі будуть конче потрібні технологи виробництва, інженери. Нагадаю нерозривний ланцюжок: математика – фізика – техніка – економіка – політика.


Політику держави диктує економіка, яка базується на техніці. Теоретичною основою техніки є фізика. Фізика, експериментальна наука і результати експерименту повинні підтверджуватися математичними розрахунками. Прикро, що в програмі дванадцятирічної школи вивчення фізики у випускному класі не передбачено.


Якось звернув увагу на статтю «Слово в обороні фізики», де вказувалося, що без ґрунтовних природничих знань розвиток держави неможливий. Занепад фізики - це не лише загроза деінтелектуалізації суспільства. Це прямий шлях до деградації промисловості країни.


Завтра на зміну сивочолим прийде молодий фахівець з одним, або й декількома дипломами сумнівного походження. І залишиться Україна з дешевою робочою силою, найкращими у світі чорноземами та доброю згадкою про вчорашні досягнення в галузі ракето-, літако-, танко-, суднобудування.


Прикро чути висловлювання: «Навіщо мені ваша фізика. Я буду банкіром». «Навіщо мені Ваша фізика? Я буду суддею». «...Ваша фізика? Я буду охоронцем». «Навіщо мені...? Я буду вчителькою початкових класів». «Навіщо мені Ваша фізика...»


Чути таке прикро, але важко не погодитися з такими судженнями, учень у школі перевантажений вивченням непотрібних для нього в майбутній професії предметів. Школа потребує реформування. Учень повинен перебувати в школі дванадцять років. Тільки перших два роки, назвемо їх «01» і «02» - заняття по програмі дитячого садка. Далі – перший, другий, третій, четвертий класи – це початкова школа, із навчального плану якої потрібно вилучити вивчення математики, а повернутись до вивчення арифметики. Арифметика – це азбука математики. Засвоївши арифметичні дії, менше буде учнів розгублених перед розв’язанням задач, не припинятиметься будівництво мосту через помилки в проектуванні, підвальне приміщення багатоповерхівки не затоплюватимуть каналізаційні потоки через інженерні прорахунки. Педагогічні ВНЗ готують на-дійних вчителів-універсалів для роботи в початковій школі. П’ятий, шостий, сьомий класи – це семирічна школа, після закінчення якої учню видається свідоцтво про неповну середню освіту. Це сьогоднішня школа другого ступеня. Учитель у такій школі не має ставки за фахом і змушений читати години з іншого предмета, знання якого в нього не виходять за межі шкільного курсу. Ліквідувати цей недолік можна, якщо факультети педагогічних ВНЗ навчатимуть фахівця не з одного-двох предметів, а протягом перших трьох курсів готуватимуть вчителя-універсала для роботи в школі другого ступеня.


Восьмий, дев’ятий, десятий класи – це середня школа, яка повинна мати два навчальні плани: основний і допо-міжний. За основний доречно взяти план перших радянських десятирічок, вилучивши з нього каліграфію, конституцію, логіку, психологію, а вивчення решти предметів звести до мінімуму. Допоміжний навчальний план – це факультативи з предметів, які виносяться на зовнішнє незалежне оцінювання, а також інформатика і креслення.


Факультатив створюється не для певних класів, а для всіх учнів школи ІІ і ІІІ ступенів. Кожен школяр зобов’язаний брати участь у трьох факультативах. Формує факультативи педколектив, який враховує нахили і здібності учнів. Програма факультативів повинна розраховуватися на п’ять років, бо у факультативі будуть учні 6-10 класів.


Такий підхід розвантажить учнів від поглибленого вивчення «зайвих» предметів і дасть можливість кожному реалізувати свої здібності.


Держава повинна фінансувати освіту не по залишковому принципу. Тоді ВНЗ будуть готувати повноцінних фахівців. Підручники повинні бути дешевими і одержувати підручник не в бібліотеці, а в магазині.


У викладі матеріалу підручника повинна бути послідовність, доступність, наступність. Колись держава кинула заклик : «В школу більше науковості». Позитиву від такого заклику не було. Помилкою було впровадження елементів диференційного та інтегрального числення. Це потрібно віднести на факультативні заняття. Підручники з алгебри, геометрії, тригонометрії авторів Ларічева, Кисельова, Рибкіна забраковані необґрунтовано. Кращих або хоча б подібних так і не створено. Підручників з математики написано багато, але вони так і не прижилися через недоступність матеріалу, що вивчався. У школах потрібно відновити заняття за кабінетною системою, відродити роботу гуртків технічної творчості, повернути посаду лаборанта.


Введення посади заступника директора школи по виховній роботі не дало позитивних зрушень. Частина учнів сьогодення після закінчення школи іде в життя із спотвореною мораллю, духовною убогістю, відсутністю доброзичливості, порядності, благородства. Відбиток у свідомості учнів, причому негативний, накладає телебачення. У телепередачах пропагуються полова (гроші), черево ( жадоба до наживи) і розпуста. Непристойності з телеекрана, очевидно, допускає не тільки Борис Мойсеєв. Молодь захоплюється сучасними артистками, а немало з них міняють чоловіків і дружин, як циган коней, і це подається як норма, як приклад для наслідування. На екранах телевізорів бракує передач на патріотичну тематику. У перші роки незалежності України якось почув таке: « Україна стане багатою, коли навчимося розмовляти українською мовою».


Школа повинна повернутися до п’ятибальної системи оцінювання знань, тільки не до чотирибальної. Украй важливо огородити від переслідувань учителів, у яких є невстигаючі учні.


Я проти надмірного захоплення клавішною апаратурою. Учитель жаліється батькам, що дитина не знає таблиці множення, і чує у відповідь: « А навіщо? Ми йому калькулятор купимо...» Комп’ютер - потужний інформатор і нікчемний педагог. Буде мудрим, коли віддавати перевагу у навчанні не комп’ютеру, а живому слову вчителя. Бо саме слово – основа всіх знань.


Іван Заліський, с.Митченки


Від редакції: Ми знаємо, серед наших читачів багато освітян. Відгукніться - прийміть участь у обговоренні!

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове