Для порівняння...

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Актуальна тема

Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 12:39

Не так давно бывшая коллега ещё по «Радянському селу» Валентина Федорченко, уехавшая несколько лет назад за рубеж, поздравляла свою маму с юбилеем через газету. Пообщались в Интернете, напомнил Валентине Владимировне давнюю задумку - задействовать корпункт «Порадника» в Германии, где наша землячка теперь живет.

Сначала приняла предложение почти как шутку. После некоторых сомнений согласилась, но выдвинула условие. Там, в не Родины, скучает за родным языком, хотела бы «підтримувати зносини українською». Ну, разве не пойдешь на встречу землячке, да ещё бывшей колеге, редакционной коректору и кореспонденту в её патриотическом порыве. Потом задуманное отодвинули более насущные дела, потом пандемия…

Недавно встретил сообщение: «В Україну зайде німецька торговельна мережа Lidl, яка складе конкуренцію АТБ». Тут и вспомнил о «корпункте».

…Набираю незвичний довжелезний номер, з телефону озивається знайомий голос. Пояснюю ситуацію і прошу проконсультувати з приводу «Lidl».

- Думаю, вам пощастило, як згадана торговельна мережа запрацює у містах України. У Штутгарті її супермаркети представлені досить широко. Не стала б акцентувати увагу на одній цій торгівельній фірмі. Їх у Німеччині доволі, знані тут Netto і Аldі, які теж надають покупцеві послуги надзвичайно високого рівня.

Спочатку вражали, а тепер звикли до розмаїття товарів і продуктів, сервісу обслуговування. Візьмімо, наприклад, якість продуктового кошика. Тут виключено потрапляння у торгівельні зали прострочених продуктів. Як тільки термін їх придатності для споживання закінчується, продукти уцінюються до 50, 60, навіть, 80 відсотків від стартової їх вартості. Це робиться за місяць, тиждень, чи дві-три доби до закінчення гарантійного терміну їх зберігання. Аби щось залежалося після терміну – абсолютно виключено.

Якось зустріла в Інтернеті скарги покупців з України, що обурювалися маніпуляціями, коли магазини переупаковують продукти із простроченими термінами вживання. А коли і після цього їх продати не вдається, викидають на смітник, попередньо обробивши смердючою рідиною, аби запобігти її вживання злиденним прошарком населення. Такого дикунства у Німеччині не стрінете.

- Дійсно, ціни на продукти у Німеччині найнижчі по Євросоюзу. Хочете конкретних прикладів. Почнемо із соняшникової олії – літрову пляшку можна придбати за 1,39 EUR; буханець від 1 - 1,2 до 1,5 – 1,6 EUR.

Вершкове масло фасоване по 250 г – від 2,50. Як термін вживання закінчується за тиждень, цей продукт пропонують вже по 1,19 EUR. Зазначу, жирність 82 відсотки. Якось купляла на Батьківщині вершкове по 300 грн – найдорожче, прискіпливо оцінювала смак, прикро, але навіть воно програвало звичній продукції Deutschland. А такого, як дізналася з Інтернету, щоб замість оливкової олії підсовували соняшникову, це вже за межею реальності.

Одним словом, входження на український ринок німецької торговельної мережа Lidl, чи будь-якої іншої, складе конкуренцію, а для покупця - це завжди виграш.

Борис Бобришев

P.S. З курсів валют відомо, EUR коштує 30,57 гривні. Після сплати всіх податків у німця залишається близько 2 800 евро.
До арифметик, шановний читачу, вдайся сам.

• < Попередня
• Наступна >