Company Logo

Останні коментарі

  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...

     
  • Шурави в переводе с арабского -совет (советский)

    Детальніше...

     
  • Ну і шо? Було прийнято 39 заяв.Який кінцевий результат? прочитайте уважно,ніяної конкретики,одна ...

    Детальніше...


Історія однієї картини

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Постать Мотрі Кочубей оповита легендами. Як виглядала Мотря, до сьогодні залишається таємницею, тому багато художників працювали і працюють над цією темою. В експозиції Будинку генерального судді В. Кочубея представлено декілька зображень молодої Кочубеївни: літографія з портрету Мотрі Кочубей невідомого художника XVIII ст., копія портрету Мотрі Кочубей Іллі Рєпіна 1909 року, копія картини «Гетьман Іван Мазепа і Мотря Кочубей» М. Шустова 1896 року. Серед них чільне розміщена фоторепродукція картини Тараса Шевченка «Марія Кочубей в палатах гетьмана Івана Мазепи», про яку і піде мова.


З 1838 року Тарас Григорович Шевченко, навчаючись у Академії мистецтв, відвідував майстерню Карла Брюллова (1799-1852 рр.), де став улюбленим учнем живописця. У цей період Тарас Григорович познайомився з російським письменником та видавцем альманаху «Утренняя заря» Володимиром Андрійовичем Владиславлєвим (1806-1856 рр.). У 1840 році для альманаху Тарас Шевченко виконав дві копії творів свого вчителя Карла Брюллова: «Перерване побачення» і «Сон бабусі та онуки».


Над картиною «Марія Кочубей в палатах гетьмана Івана Мазепи» Тарас Григорович почав працювати у 1840 році. Володимир Яцюк у статті «Шевченкова акварель Марія», яка була надрукована у «Художественной газете» за 1841 рік згадує: «... йшла підготовка малюнків до майбутнього видання творів Олександра Пушкіна, а акварель Шевченка призначалася як ілюстрація до цього видання».


У літературі згадується ця робота з різними назвами: «Сон Марії», «Марія» або «Сцена із «Полтави». Робота виконана на папері, акварель, бронза, розміри - 24,5 × 20,1 см. З лівого боку картини, у нижній її частині, авторські дата й підпис: «1840. Шевченко», а на звороті олівцем напис: «Т. Schevchenko».


На картині зображено сцену із поеми «Полтава», де мати, Любов Федорівна, прийшла просити свою доньку умовити гетьмана не карати на смерть її батька Василя Леонтійовича Кочубея. Для роботи автор обрав епізод:


«... Еще Мария сладко дышит,
Дремой обьятая, и слышит
Сквозь легкий сон, что кто-то к ней
Вошел и ног ее коснулся
Она проснулась — но скорей
С улыбкой взор ее сомкнулся
От блеска утренних лучей.
Мария руки протянула
И с негой томною шепнула:
«Мазепа, ты?..» Но голос ей
Иной ответствует... о боже!
Вздрогнул, она глядит...и что же?
Пред нею мать ...».


Окремі елементи інтер’єру кімнати, які зображені на картині, також використані у інших роботах Тараса Шевченка «Жінка в ліжку» (1839-1840 рр.), «Одаліска» (1840 р.) і «Сон бабусі та онуки» (1840 р.).


Картина «Марія Кочубей в палатах гетьмана Івана Мазепи» Тараса Шевченка зберігалась у колекції Володимира Владиславлєва. Пізніше, з невідомих причин, дана колекція потрапила до московської художньої збірки відомого колекціонера й товариша Тараса Григоровича - Кузьми Терентійовича Солдатьонкова (1818-1901 рр.). Після його смерті, у 1901 році, усю колекцію успадкував племінник Василь Іванович Солдатьонков (? - 1910 р.). Далі власницею колекції стала його дружина Надія Григорівна Солдатьонкова (? - ? рр.), яка у 1925 році картину «Марія Кочубей в палатах гетьмана Івана Мазепи» передала до Державного музею образотворчого мистецтва імені О.С. Пушкіна у Москві. Згодом роботу передали до Всеросійського музею О.С. Пушкіна у Санкт-Петербурзі, а від 20 березня 1948 року, на основі розпорядження президії Академії наук СРСР, вона передана до фондового зібрання Національного музею Тараса Шевченка у Києві, де вона зберігається під інвентарним номером Г-221.


Ця картина брала участь у багатьох виставках, серед них: «Виставка пам’яті О. Пушкіна» (1937 рік Москва), «Виставка образотворчого мистецтва УРСР» (1951 рік Москва), «Ювілейна Шевченківська виставка» (1964 рік Київ - Москва), «Шевченківська виставка» (1968 рік Прага) та «Шевченко - художник» (1984 рік Київ).


Наталія Дробязко,
науковий співробітник «Будинок - музей Генерального судді В.Кочубея» НІКЗ «Гетьманська столиця»
На фото: «Марія Кочубей в палатах гетьмана Івана Мазепи». Художник Т.Г. Шевченко. 1840 рік.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове