Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Із історії шкіл району
- Деталі
- Категорія: Цікаво знати
- Опубліковано: П'ятниця, 20 вересня 2013, 10:40
Біля приміщення старої Городищенської школи трапилась на очі літня жінка. Познайомився – Євдокія Іванівна Лук`янчук.
- Тут навчались початкові класи, основна наука була он у тих стінах, бачите все позаростало, - ділилася нова знайома. - Зараз як гляну на розцяцьковані ранці і портфелі первачків, як подивлюсь на їх одежу, як зважу на те харчування, що дають у школі...
Господи, а вони лінуються вчитися! Та якби нашому поколінню такі умови, мабуть, половина поставала б академіками. Як хотілось вчитись, тільки взути нічого, таке ж і з одягом. Чорнило – сік з калини чи бузини, рахівнички – нанизана на нитку горобина, або та ж калина.
А як ми поважали наших учителів, як гомінко ставало на перервах, тоді в кількох класах учнів було більше, ніж сьогодні у всій школі...
Шкільні роки – то найкраще у моєму житті. Згадалися класні подружки. Усті Домашенко вже немає, а Марія Кисіль, буває, стрічається. Як є хвилинка - перекинемось словом. На жаль, учитись довелося мало...
На прохання читачів продовжуємо...
Село Городище. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти, відкрите у 1878 році, знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання земство виді-ляло 250 крб., місцева громада – 180 крб. В училищі у 1900 році навчалося 108 хлопчиків та 11 дівчаток. Учитель, Володимир Федорович Бялопольський, мав звання сільського вчителя, на даній посаді - з 26 листопада 1892 року, отримував 300 крб. Законовчитель - священик Василь Микитович Нагорський працював з 8 травня 1880 року. Училище мало 1/4 десятини землі із розсадником плодових дерев. Шкільним хором училища керував учитель. У 1897 році населення села складало 3833 мешканців.
Село Красне. Навчання проводили дві церковно-парафіяльні школи та одне сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Росій-ської імперії:
1. Сільське училище, відкрите у 1875 році, знаходилося у громадському приміщенні. Земство на утримання виді-ляло 200 крб., місцева громада – 150 крб. У 1900 році в училищі навчалося 117 хлопчиків та 3 дівчинки. Учитель, Олександр Фердинантович Гагеман, мав звання сільського вчителя і отримував 300 крб. Законовчитель - священик Петро Корнієвський, розпочав працювати з 25 червня 1895 року, отримував 50 крб. Земельної ділянки училище не мало. Співам учнів навчав місцевий псаломщик.
2. Церковно-парафіяльна школа грамоти при церкві Різдва Пресвятої Богородиці відкрита у 1898 році, приміщення для проведення уроків орендувалось у приватної особи безкоштовно. На утримання школи витрачали 57 крб. земських коштів. У 1898 році навчалось 57 хлопчиків та 17 дівчаток. Законовчитель - священик Петро Іванович Корнієвський, уроки в школі проводив безкоштовно. Учитель Григорій Олексійович Желєзняк звання вчителя не мав, він закінчив міське двокласне училище, отримув 20 крб.
3. Церковно-парафіяльну школу грамоти при Казанській церкві відкрито у 1889 році. Приміщення орендували у приватної особи за 12 крб. На утримання школи у 1889 році витратили 60 крб. земських коштів, в ній навчалось 32 хлопчики та троє дівчаток. Законовчитель - священик Сава Григорович Кордовський, уроки проводив безкоштовно, вчитель Павло Іванович Крижанів-ський служив псаломщиком у церкві, звання вчителя не мав, закінчив народне училище. За роботу в школі отримував 50 крб. У 1897-ому у селі мешкало 4 534 жителі.
Село Митченки. Навчання проводили дві церковно-парафіяльні школи та одне сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії:
1. Сільське однокласне училище відкрите у 1876 році, знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання земство виділяло 200 крб., місцева громада – 150 крб., у 1900 році навчалося 99 хлопчиків та 14 дівчаток. Учителька - Софія Іванівна Морачевська, закінчила Чернігівське жіноче єпархіальне училище, на даній посаді - з 5 жовтня 1894 року. Отримувала 300 крб. в рік. Законовчитель - священик Петро Боровський, працював з 15 серпня 1894 року. Отримував 50 крб. Училище мало 200 квадратних сажнів землі з садом плодових дерев. Спів не викладався.
2. Церковно-парафіяльна однокласна школа при Покровській та Варваринській церквах розпочала навчання дітей у 1895 році у власному приміщенні. На її утримання витратили 165 крб. земських коштів. Навчалось 45 хлопчиків та 10 дівчаток. Навчання проводили священик Пилип Самойлович Богдановський (заробітної плати за свою роботу в школі не отримував) та вчителька Таїсія Василівна Максимович. Вона закінчила жіночу гімназію, за роботу отримувала 60 крб. в рік, дворянка.
3. Церковно-парафіяльна школа грамоти при Варваринській церкві розпочала навчання у 1895 році. Приміщення для школи орендували за 15 крб. річних у приватної особи. На утримання школи у 1899 році витратили 66 крб. земських коштів. Навчалось 18 хлопчиків та 14 дівчаток. Навчання проводив священик Пилип Самойлович Богдановський, плати не отримував. Учитель Семен Семенович Синдаронський, псаломщик церкви, закінчив 1 клас духовної семінарії, звання вчителя не мав, за роботу отримував 55 крб. У 1897 році, згідно перепису, населення Митченок мало 4181 житель.
Село Обмачів. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище, відкрите у 1875 році, знаходилося у громадському приміщенні. На утримання земство виділяло 200 крб., місцева громада – 150 крб. У 1900 році навчалося 119 хлопчиків та 31 дівчинка. Учитель Йосип Петрович Боровик закінчив Коростишівську учительську семінарію, на даній посаді - із 1 вересня 1889 року. Отримував 300 крб. в рік зарплати. Законовчитель - священик Василь Федорович Якимов працював з 1884 року, отримував 50 крб. Училище земельної ділянки не мало. У 1897 році населення села складало 2762 жителі.
Село Осіч. Навчання проводило сільське однокласне училище, відкрите у 1899 році. Знаходилося у громадському приміщенні. На утримання земство виділяло 290 крб., навчалося 40 хлопчиків та 10 дівчаток. Учитель (на 1900 рік – вакансія), отримував 200 крб. Законовчитель - священик Василь Федорович Якимов працював з 1899 року, отримував 50 крб. Училище земельної ділянки не мало.
Село Пальчики. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище, відкрите у 1881 році. Знаходилося у громадському приміщенні. На його утримання земство виділяло 150 крб. та місцева громада – 100 крб., навчалося 60 хлопчиків та 24 дівчинки. Учитель Федір Петрович Сахновський мав звання сільського вчителя, отримував 240 крб. зарплати. Законовчитель - священик Микола Маркелович Іваницький працював з 1881 року. Отримував 50 крб. в рік. Училище земельної ділянки не мало. Населення села складало 1488 жителів.
Микола Терех,
завідуючий відділом «Цитадель»
Національного історико – культурного
заповідника ”Гетьманська столиця”.
Детальніше...