Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
День свободи
/ 0
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 19 листопада 2010, 15:29
22 листопада – День Свободи. Установлений указом Президента України у 2005 році.
6 років тому наступного дня після другого туру президентських виборів десятки тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти принципи демократії і свободи. 22 листопада – дата початку Помаранчевої революції, яка тоді увінчалася успіхом: відбувся третій тур, на якому переміг народний Президент Віктор Ющенко.
На Бахмацькому Майдані також був мітинг. Пам’ятаю надзвичайну піднесеність людей, їх просвітлені обличчя, якийсь не бачений до того дух спорідненості, що витав над Чернігівською площею – підходили одне до одного, вітали, такі приємно-збуджені, в ейфорії невідомості й очікування. Запам’яталися слова знайомого: „Ну що, все - таки ми щось можемо зробити, від нас щось залежить?!” Це був, мабуть, головний тоді порив і головна перемога – люди повірили в себе.
На жаль, не пригадую точної дати, але добре пам’ятаю всіх, хто виступав, стоячи під знаменами на сходинках районного Будинку культури.
Чи пам’ятають вони і що б сказали зараз? – з таким запитанням звернулась до них через 6 років.
Віра Ананіївна Кашкар:
„Свобода закладена в кожній людині. Ви вільні, якщо живите за декалогом (10 заповідей- книга Вихід, гл.20). У Бахмач свобода прийшла з Батурина – тоді, в 90-ті. А потім вповні напитися свободою нам дав В.Ющенко. У свої 72 роки я дишу ще тією свободою, живу пам’яттю про той Майдан.
А зараз, через 6 років, я б попросила пробачення в наших дітей і онуків: простіть за те, що не змогли скористатися тим, що тоді вибороли. За те, що не змогли донести ту свободу. Убили нашого лідера – Чорновола, почався розкол між іншими лідерами, а цим скористалися ті, що стали пересідати під інші прапори. Ми взяли на себе відповідальність, але поки ми боролися за свободу, інші її знищували – матеріально, економічно, розтягуючи державу, по-своєму розуміючи свободу...”
Валерій Петренко:
Дуже добре пам’ятаю його щирий запальний виступ. На жаль, Валерій Олександрович зараз на лікарняному, ми не змогли зустрітися, але для мене його відповідь – вірність „Нашій Україні”, бачили його ім’я у списках і на нинішніх виборах.
Таїса Марченко:
„Свобода є, тільки вкрай важко її утримати. Майдан забути неможливо: таких просвітлених, одухотворених облич я ніде не бачила; кияни підходили і питали: „А Ви поснідали? Може, Вам треба відпочити, переночувати?”
Зараз я б сказала кожному: „А ти готовий стати поряд зі мною, щоб боротися за неї, щоб відчути цю свободу?”
Микола Журавель:
„Так, пам’ятаю: мітинг був 28 листопада. Ми приїхали з Києва і прийняли рішення: зібрати Бахмач.
Що б сказав зараз? Свободою, за яку боровся народ, скористалися пройдисвіти. І найбільше обурює те, що люди закривають на це очі, дають їм можливість обкрадати себе. І така людська – не знаю навіть, як назвати – безхребетність, байдужість вибиває з колії... Хотів би, щоб в цей день зібралися всі, подивились одне одному в очі, подумали - чому ж так сталося і хто в цьому винен. Так, Віктор Ющенко дав свободу, а потім - всадовив у владні крісла тих, хто з нею боровся...”
Ось тільки тому, хто вів той пам’ятний мітинг, питання задавати не захотіла - він зрозуміє чому.
Сторінку підготувала Н.Теплова
Детальніше...