Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Митрополит Димитрій Ростовський
/ 0
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 09 листопада 2012, 20:32
10 листопада, кожного року православна церква вшановує пам’ять св. Димитрія Ростовського (в миру Данило Савич Туптало). У цьому році виповнюється 260 років з дня виявлення нетління мощів митрополита Димитрія Ростовського та 255 років, як його ім’я долучено до Лику Святих. Його життєва дорога тісно пов’язана з історією батуринського краю та безпосередньо з Батуринським Миколо – Крупицьким монастирем.Данило народився 11 грудня 1651 року на Київщині у віруючій родині. Початкову освіту він здобув удома, а потім навчався в Києво – Могилянський колегії. Глибока віра в Бога привела його до твердого рішення присвятити своє життя служінню Господу.
У 17-літньому віці Данило постригся в ченці у Свято – Кирилівському монастирі у Києві під іменем Димитрій, а вже через рік отримав сан ієродиякона. Через деякий час доля приводить його на Чернігівську землю, і у 1675 році в Густинському монастирі м. Прилуки, архиєпископ Чернігівський, Лазар Баранович, висвятив Димитрія в ієромонахи й залишив при собі як проповідника.
У 1679 році на запрошення гетьмана Івана Самойловича Димитрій поселяється в гетьманській столиці, ставши батуринським проповідником. У м. Батурині знаходилася одна з найбагатших бібліотек тогочасної України, тому молодий проповідник розгорнув активну творчу діяльність. Уже через рік у м. Чернігові була видана його перша книга “Руно орошенное”, де було описано чудеса чудотворної ікони у Свято – Троїцькому монастирі м. Чернігова.
1 березня 1682 року Димитрій Туптало прийняв посаду настоятеля Батуринського Миколо – Крупицького монастиря. На цій посаді він перебував до 1692 року, але з перервою в 3 роки. Саме в цей час Данило Туптало отримав дозвіл для писемних справ і переїхав до м. Києва, у Печерський монастир, де почав писати ”Четьї Мінеї” (”Житія Святих”), тобто зводу житій святих за днями й місяцями церковного року. Роботі над цією книгою він віддав 20 років, і вважав за ”святеє послушаніє” свого життя.
Працюючи над цим багатотомним збірником батуринський проповідник підтримує стосунки з гетьманом Іваном Мазепою. Ознайомившись із першою книгою ”Четії Мінеї”, Іван Степанович дарує її цариці Софії, другу – у 1695 році московському патріарху з проханням дозволити авторові продовжити написання твору. А тим часом Димитрій Туптало у 1693 році отримав з Гданська книги Іоанна Боланда ”Acta sanctorum”, які використовував як джерела для своєї праці. Ці антверпенські видання за 1643 – 1680 роки викупив гетьман І.С. Мазепа власними коштами в Гданську й подарував Димитрію Туптало. На форзаці першого тому зроблено запис: ”Коштом ясновельможного Його милости пана Иоанна Мазепы, Гетмана війск ИЦВ запорозких, куплени суть в Гданску за сто талярей сорок золотых, опріч оправи. А привезени в Батурин, и м(е)ні грішному Иєромонаху Димитрию Савичу дани року 1693 місяця марта”.
1701 рік у житті проповідника був переломним. За наказом царя Петра І він був викликаний до Москви, а в лютому місяці назавжди покинув Україну. 23 березня 1701 р. Димитрія було висвячено в Москві на митрополита Тобольського, а 4 січня 1702 р. був призначений митрополитом Ростовським та Ярославським.
Важливе місце в літературній спадщині Димитрія Ростовського (Туптало) займає “Келійний літописець” – праця, яка заснована на докладному вивченні Біблії, проповідей митрополитів, творів європейських хроністів і новітніх церковних письменників. Богословські твори – це “Зерцало православного исповедания” та “Діаріуш, каталог київских митрополитів”. Також до нашого часу збереглися його вісім духовних віршів, тексти яких покладені на музику, зокрема “Ісусе мій прелюбезний, серцю сладосте”, “Похвалу принесу сладкому Ісусу” та інші. Також він є автором Батуринського вертепу, вистава якого ділилася на дві частини, релігійну та світську і носила духовний та виховний характер.
У 1709 році Димитрій Ростовський тяжко захворів і помер 28 жовтня. За заповітом митрополита чернетки, що залишилися після нього, були покладені в труну при похованні – це особисті листи, підписи до офіційних документів, деякі чорнові матеріали, виправлення тих чи інших рукописних або друкованих творів. При розкритті гробниці Димитрія Ростовського в 1752 році всі ці документи виявилися зітлілими.
Твори св. Димитрія Ростовського були відомі кільком поколінням українських та російських письменників: Т.Г. Шевченку, Г.Ф. Квітці – Основ`яненку, О.С. Пушкіну, Л.М. Толстому та іншим. Вони мали його книги у своїх бібліотеках, виховувалися на них, а пізніше використовували деякі сюжети у своїх творах.
Православний люд і до сьогодні пам’ятає про його святе подвижницьке життя та велику працю на користь народу й православної церкви. Тож ушануймо пам’ять відомого митрополита Ростовського й Ярославського та відвідаймо святу обитель – Батуринський Миколо–Крупицький жіночий монастир, у якому знаходиться ікона св. Димитрія Ростовського з мощевичком, до якого можна прикластися.
Дробязко Наталія,
науковий співробітник відділу “Будинок – музей Генерального судді В.Кочубея” НІКЗ “Гетьманська столиця”
науковий співробітник відділу “Будинок – музей Генерального судді В.Кочубея” НІКЗ “Гетьманська столиця”
Детальніше...