Повертайся, зимо, у грудні

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: П'ятниця, 18 березня 2016, 10:46

Уже кілька років поспіль на зламі зими-весни центр наших Пісок наповнюється вирієм подій – мої земляки відзначають Масляну. Ось і минулої неділі зібрались і односельці, і гості. З Борзнянщини приїхали автобусом, їхали легковиками із райцентру, із сусідніх сіл. Упевнена, ніхто не пошкодував, що втратив час. Було на що у нас подивитись, чим посмакувати і що придбати смачного про запас. У багатьох Масляна асоціюється із млинцями, а для українців характерніше вареники із сиром, які подають у маслі чи сметані. У нас же гостей частували , крім згаданої смакоти, ще і налисниками, дерунами, пиріжками. Прямо з вогню подавала ліниві вареники Юлія Руденко. Ще одна наша куховарка Тамара Кирлиця чаклувала над млинцями для налисників. Частували стравами Оксана Чмир та Надія Обелець. Хто хотів зігрітись на непривітному вологому вітрі, смакували церковним вином.

Пожвавлення панувало і за прилавками, де продавалась продукція місцевого ПСП «Пісківське». Молоко найвищого ґатунку, сметана-паруха, сир пропонувалися покупцеві. Чи не найбільший попит мали головки твердого сиру, який виробляють теж у нас у селі. Часто купляли олію, знову ж місцевого виробництва, яку б’ють із соняшника і рапсу.

Та Масляна – це не лише смачності, це свято багате на забави, пісні, різні приємності. Можна було проскакати верхи, проїхатись бричкою. Всього цього було у нас вдосталь. Ще на підході до місця головних подій прибулих зустрічала виставка виробів учнів школи мистецтв. Часто зупинялися біля стилізованого кухонного приладдя, виготовленого із дерева. А ще тут були скарбнички, рамки, шкатулки та оберіги – всяка всячина. Цим господарством опікувалася Катерина Машир. Її колега Світлана Єфремова веде гурток соломоплетіння. Не менше вражали саморобки із цього доступного матеріалу. У вмілих руках звичайна солома перетворюється у витвори мистецтва.

Демонстрував своє вміння ще один гурток. Тут юним майстрами передає свій досвід Віталій Сохань. Дивує, що наші учні за досить короткий термін навчились так вдало малювати.

Розпочалося наше свято із благословення настоятеля місцевого Свято-Казанського храму отця Віталія. А потім присутніх поздоровили директор ПСП Валерій Колоша та сільський голова Світлана Левченко. Поки відбувалось пригощання, поки здійснювались покупки, над всією округою лунали пісні. Вдало виступали самодіяльні аматори - народний вокальний гурт «Берегиня». Надзвичайно цікаву програму підготували «Смоляни». Розчулила пісня у їх виконанні: ”Закувала зозуленька на стодолі, на розі, заплакала дівчинонька в батька на порозі...”

Мене, педагога, найбільше тішив виступ пісківської учнівської юні. Лише другий навчальний рік працює у нас школа мистецтв, а діти змінились невпізнанно. Вони почуваються природно на сцені, вміють заспівати, володіють художнім словом, танцюють.

Погода не дуже сприяла святкуванню, але мало хто залишав урочистість достроково, адже багато цікавого відбувалося на святі. Силачі змагались у перетягуванні каната. Хто хотів перевірити власні м’язи, підходив до гирі, а ще демонстрували свою вправність у розпилюванні колод. Одні змагались, а решта гаряче підтримувала сміливців.

Завершилось дійство пізно. Було жаль прощатися з веселою Сиропусною неділею, згадалася примовка: “Масляна, Масляна, яка ж ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту — одна”.

Хочу сказати добре слово на адресу Валерія Колоші. З раннього ранку Валерій Петрович встигав бувати біля всіх згаданих мною об’єктів, тримаючи в полі зору підготовку і саме проведення дійства. Приємно дивує його кипуча енергія і хочеться побажати нашому землякові, нашому благодійнику всіляких гараздів та вдалої для хліборобів весни.

Мотрона Євченко,
учитель української мови і літератури,
Пісківська ЗОШ І-ІІ ст.

• < Попередня
• Наступна >