25 липня Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав указ про День хрещення Київської Русі-України, який відзначатиметься щорічно 28 липня, у день пам“яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

Міністерство праці та соціальної політики України роз‘яснює, що День хрещення Київської Русі – України є робочим днем.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Мінпраці, перший заступник міністра Павло РОЗЕНКО пояснив, що перелік святкових і неробочих днів чітко визначений статтею 73 Кодексу законів про працю в Україні. Зокрема, нині вихідними є дні, у які святкуються Новий рік, Різдво Христове, Міжнародний жіночий день, День міжнародної солідарності трудящих, День Перемоги, День Конституції України, День Незалежності України. Робота також не проводиться наступного дня після релігійних свят - Різдва Христового, Великодня, Трійці, бо вони припадають на неділю.

 

Отже, для того, щоб 28 липня стало неробочим днем, необхідно Верховній Раді України внести відповідні зміни у чинне законодавство.

 

 

До речі. До забезпечення правопорядку під час святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі у Києві залучено вдвічі більше правоохоронців, ніж під час візиту в Україну американського президента Джорджа Буша.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко на прес-конференції напередодні візиту Вселенського патріарха до Києва.

У зв’язку з цим він зазначив, що в день візиту забезпечуватимуть порядок 7 тис. правоохоронців.

 

 

Отже, будемо святкувати. Свято – це добре, віра – ще краще. Та чомусь знов народ – десь скраю, «на гальорці». За оцепленням. Хоча як нам всім показало телебачення, Вселенський патріарх несанкціоновано звернувся до того народу зі словами «Слава Ісусу Христу!», чим дуже напряг охорону. А питання у нього, народу, напевне були б. Чому Українська православна Київського патріархату не була на зустрічі? Чому все сваряться ті, що вірують у єдиного Господа? Бо церква, як і влада, повна чвар і боротьби за владу над душами. А коли ми втратили ту душу? Кажуть, що тоді, як нищили храми, скидали на закривавлену землю святі хрести. Давно повернулись у храми, колишні атеїсти затято хрестять лоби, припадають до Ліку святого, паства прибуває, а Бог нам все ніяк не прощає - і нині ми чи не далі від досконалості, ніж в часи  нігілізму. Що – не так? А може, відповідь треба шукати в історії ще древнішій - 1020 років тому? Коли Київська Русь зреклася своїх рідних богів, коли доброго Перуна пустили вниз по Дніпру, коли Володимир-»Красне сонечко» насильницьки охрестив свій руський народ? Свідчать літописи: за наказом князя ...воєвода Добриня мечем, а тисяцький Путята вогнем хрестили русичів.     І відвернулися рідні боги від своїх дітей, які з вільних людей стали «рабами божими». Бо ж була то віра народна – від Природи, а чужинська віра була політикою княжої влади. Політикою є вона і зараз, що не приховувалося в коментарях до візиту.  Недаремно православна церква як в Україні, так і в світі переживає кризу.
                                                

Простолюденко