Запам’ятається надовго

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: П'ятниця, 27 серпня 2021, 09:02

У стародавню Тиницю на Свято села завітав не вперше. Здалось, що запрацювала машина часу і повернула на урочистість у минуле. Як і попереднього разу, першими цій події пораділи дітлахи, для яких атракціони запрацювали заздалегідь до офіційного початку свята. Скільки веселощів, малечого гамору, радощів лунало на майданчику проти сільського Будинку культури. Адже батут у селі – не частий гість, спокушала юних гурманів та ж солодка вата з минулого. Знову «чаклувала» на святі давня майстриня малюнку на обличчі, перетворюючи дитячі фізіономії на казкові мордочки. Найбільшої ілюзії продовження минулого свята надавали незабуті апетитні пахощі солодкого димку і аромати смажених шашликів. Як дізнався згодом, згадане пригощання та ще й пиво знову ж таки за рахунок щедрот ТОВ «СП «АГРОДІМ».

Була і відмінність, тепер організатори дійства скористалися сприятливою погодою і свято відбувалося проти неба. Сценою став ганок, прикрашений повітряними кульками, проти якого встановили напівколом стільці для глядачів.

Ведучі проголосили початок, пролунав Гімн, слово привітання надали сільському старості Наталії Риженко. Очільниця привітала односельців із урочистістю, а ще поздоровила з головним святом держави – Днем Конституції.

Потім громаду привітав міський голова Павло Шимко, сказав, що на свята прийнято приходити з подарунками і вручив бензокосу.

А через трохи присутні уважно слухали свого шанованого земляка – успішного фермера, депутата районної ради, Сергія Риженка. Місцевий меценат, крім привітань, порадував учнів школи, у якій освоював науки і сам, щедрим подарунком, пообіцяв передати рідній Альма-матер нові парти.

Не менш уважно сприйняли присутні і директора ТОВ «СП «АГРОДІМ» Олександра Рубана. Молодий керівник, який очолив Товариство хоч і не так давно, продовжує традиції підприємства у сфері благодійництва. ТОВ теж придбало для школи парти, відремонтували двері, вікна, надали кошти на придбання і покриття лінолеумом більше півсотні квадратних метрів підлог.

Правду кажучи, перелічене оцінив досить стримано. Та як пізніше пояснив завідувач господарською частиною і побутом ТОВ «СП «АГРОДІМ», він же і депутат районної ради, Олександр Євченко, що все те вилилось у «копієчку» - близько 100 тисяч гривень, то інформація сприйнялась вже по-іншому.

Між іншим, згодом побачив Олександра Дмитровича з одним із присутніх на урочистості, у якому впізнав колишнього головного агронома місцевого колгоспу Анатолія Пура. З аграрієм не бачилися кілька років, то поділилися новинами із особистого життя. Згадали минулі часи, багатьох наших спільних знайомих.

- Ціную це свято за можливість зустрітись зі своїми односельчанами, друзями, колишніми колегами. Ось і з вами говоримо. Ну і звісно, сама атмосфера урочистості піднімає настрій…

Немов продовженням розмови з Анатолієм Федоровичем угледів серед присутніх деповця Олега Заїку, запам’ятався ремонтник пасажирських вагонів портретом на Дошці Пошани підприємства, на яку заносився неодноразово. Сьогодні він з дружиною Тетяною і синочками – Денисом і Артемчиком. Мама – вчитель біології, але зараз поки що не у школі - ростить меншого нащадка. Святкують гуртом.

Тут же ще один деповець Вадим Коваль, з ним та ж історія – теж врізався у пам’ять з Дошки Пошани. З одного боку порадів за тиничан – вміють працювати, з іншого – поспівчував, що у селі роботи для молодих беручких рук бракує.

Поговорив з Мирославою Моргун.

- Не перебільшу – тиничани скучили за цим святом. Дуже пораділа, що у нас така талановита молодь і у співах, і у художньому слові, і у таночках. Весь вік пропрацювала з юними, то переживаю за нашу зміну, завжди порівнюю покоління, - поділилася Мирослава Степанівна і додала: – На урочистості не сама, це онука Мирослава і правнучата Єлисей і Олечка…

Зустрівся на святі і Григорій Петрович – батько полеглого воїна-інтернаціоналіста Володимира Іващенка.

- Радий за людей, нехай веселяться. Миру своїм односельчанам бажаю більш за все.

Концерт завершився вікториною, визначав місцевих ерудитів, переможці отримали призи. А ще пожвавлення викликала лотерея. Угледів вдоволену тиничанку, познайомився. Катерина Іванівна Семенова раділа виграшу, бо річ знадобиться для її онуки-студентки Вероніки…

Барвисте і багатогранне свято у Тиниці запам’ятається надовго.

Борис Бобришев

• < Попередня
• Наступна >