Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Ой, Купайло, Купайлонько...
/ 0
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 10 липня 2009, 16:15
Відбуяло одне з найулюбленіших свят українців – Купайло. Наш земляк – Іван Гарасимович Просяник, письменник, позаштатний кореспондент „Порадника”, побував на етнографічному фестивалі в Черкасах і ділиться враженнями. І порадами – як травознай і збирач народних рецептів.
Полум’я бурхонуло аж під самі небеса. І ніби вторячи магічному вогню-Купайлу, над присмерковою землею, над вичахаючим Дніпром-Славутою поплив монотонний, щохвилі ростучий рокіт гудців – старинних інструментів, схожих і на трембіту, і на ріг водночас. Але це був вже завершальний сплеск фестивалю “Трипільські зорі”, що тільки що відбуяв в Черкасах.
Зі всієї нашої держави з’їхалася сюди молодь відзначити буйні Купайлівські свята. Українська молодь, бо я чув лише українську мову, бо світ барвистів лише вишиванками. Але вражало інше: ні в кого ані цигарок, ані пива, ані чманного чаду шашликів, що так притаманна кожному збіговищу сучасної молоді. Тут була зовсім інша, гідна своїх предків славних, національна молодь. Молодь, що відроджує традиції Руси-України.
І линула до зір прадавня, ще з тих княжих часів почерпнута, музика фольклорних ансамблів “Стрибожі внуки”, “Чар-зілля”, “Родослав”, “Ждаха–Браха”. І примушувала вона серце битися частіш, наповнювала жили ярістю. “Малі джерела живлять ріку, а не навпаки! – прорік волхов Добромир. – І саме від чистоти джерел залежить, чи буде чиста ріка!”
“Ой купальська нічка-петрівочка, не виспалася наша дівонька!” – співається в народній пісні. Та й чи ж їй виспатися? Адже це пора буяння природи, буяння почуттів, молодь святкує своє найбучніше свято. В давніші дні вона вибирала тут, на гульбищах, собі наречених. Долею. Злюби в цей день, чи точніше ніч, вважалися найміцнішими. І обручку замовляли лише в коваля, щоб подружнє життя було міцним, мов криця. Діти, що народжувалися від цієї ночі-волховиці, були найміцнішими й найрозумнішими. В ці тижні збираються і всі приворотні та обавні зілля. Найбільшою пошаною в знахарів користувався гадючник та розрив-трава (плакун верболистний). За повір’ям, хто знайде плакун до півнячого крику (а його вночі охороняють нечисті і вони пробуватимуть збити людину з пантелику) той ніколи не плакатиме, а щаститиме йому все життя. Ось й вирушали не лише за папороттю, а й за плакуном, що красується рожевим квітом на приболіттях.
Ця рослина з дивовижними властивостями. Вона зміцнює все тіло, гасить нервові зриви, бажана при чорній недузі, гамує гарячкові стани при гостропротікаючих недужах. Успішно застосовується національним цілительством при всіх внутрішніх кровотечах, при катарах шлунку й кишковика. Дуже швидко гоїть будь-які рани, бо ж протизапальна та в’яжуча.
На ці дні припадає й петрівський суворий піст. Настає пора ягід, а це найліпший домашній курорт. Як ніколи цьогоріч вродила шовковиця. Скористайтеся цим дивовижним дарунком природи. Вживайте протягом двох тижнів по півлітровій баночці цих чорненьких ягідок натщесерце - і у вас повністю очиститься кров, адже ягоди шовковиці чорної найбагатші на марганець. Вона широко використовується під час шлункових, печінкових захворювань, при звуженнях жовчних шляхів. Дуже бажана ця чорненька ягідка при всіх анеміях. Велика кількість ягід (до двох літрів в день) лікує серцеві недужі, зменшує задишку, відновлює працездатність. Тато примушували мене з’їдати повнісіньку череп’яну миску ягід з сметаною та медом, це усуває задавнені кашлюки. Бажано вволю поласувати шовковицею тим, хто недужий цукрицею (діабет). А на зиму - або ж ягоди посушити, або ж заготувати листя.
О цій благодатній купальській порі буяють й будяки. Не посміхайтесь, це найпотужніше кровоочисне зело. Воно лікує кашлюки, гемангіому печінки, жовчокам’яну та сечокам’яну недужі. Колюче диво з успіхом застосовується хутірським лікарством при онкологічних захворюваннях.
Береться 20 грамів листу та квіток будяка (татарника звичайного), краще свіжого, на 300 мл окропу. Довести до кипіння, але не кип’ятити. Вживати по чверті склянки 4 рази в день до їжі.
Викинув суцвіття на моїм городі й американський будячок, що зветься розторопшою плямистою. Така вже ж про неї реклама! А втім є наша приболотня рослина, що не поступається цілющості цьому заморському “дивові”. Це сідач коноплелистий. Він в півтора метри заввишки, вже починає викидати коричнево-бурячковий волот. Це жовчогінне, кровоочисне, збадьорююче зело. Волот збирають під час цвітіння. Дуже бажаний після виснажливих недуг.
3 ст. ложки суцвіть на 600 мл окропу. Вживати по 1 склянці 3-4 рази в день.
Маківка літа таїть в собі дивовижні оздоровчі ключі. Відімкніть ними природу, й вона зцілить вас, бо ж ви – її неповторна частина.
І.Просяник, с.Курінь
Детальніше...