Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


П.І.Прокопович – пасічник і винахідник

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Цей рік багатий на визначні дати. Зокрема, виповнюється 200 літ від народження Тараса Шевченка. Цікаво, що за два місяці до того найвидатніший бджоляр світу, наш земляк, Петро Прокопович, придумав рамковий вулик. Та, виявляється, кмітливий митченець знався і на інших речах. Про це дізнаєтеся з допису нашого постійного автора Миколи Тереха. 


На початку року виповнилася 200 річниця з часу створення першого втулкового вулика з рамками та роздільною решіткою. Цей винахід викликав справжню революцію у світовому пасічництві. У 1814 році його сконструював наш земляк - видатний бджоляр П.І.Прокопович. А у 1828 році Петро Іванович відкрив першу не тільки в Російській імперії, а і в Європі школу бджільництва. Спочатку вона діяла у його рідному селі Митченки, через два роки перевів її у Пальчики.


Наш земляк проявив себе не лише у пасічництві, а й у інших галузях сільського господарства. Петро Іванович одним із перших розпочав вирощувати у нашому регіоні шовковицю та виноград, також чимало зробив для розвитку городництва та садівництва.


Талановитий винахідник у 1843 році посадив тутові дерева та завіз до школи бджільництва грена (яйця) шовкопряда, а вже наступного року своїм досвідом у шовківництві поділився з читачами «Земледельческого журнала», де опублікував статтю «Описание опыта над шелководством весной нынешнего года в с. Пальчики».


У 1836 році П.І.Прокопович змоделював новий варіант хлібозбиральної машини. З цього приводу він писав, що ця модель, за всіма вдосконаленнями, суттєво відрізнялася від усіх попередньо сконструйованих.


Думаю, не всі знають, що саме Петро Іванович удосконалив косу, приєднавши Абашевські (район Поволжя) грабельки та українські грабки до довгої коси паралельно її сталевого полотна. Їх основу становив дерев’яний валок із кількома (частіше із трьома) задовбаними у ньому довгими зубцями, нижній з яких був найдовший, а верхній - найкоротший. Про цей винахід та його опис С.І.Ложкарьов написав статтю «О кошении хлебов», яка була опублікована у виданні “Журнал Министерства Государственных имуществ” за 1851 рік. Проаналізувавши продуктивність удосконаленої конструкції коси, Прокопович стверджував, що раніше з його поля 10 женців збирали жито за 15 днів і затрачувалося 150 людино-днів. Використавши винайдену косу з гребкою, це саме поле збирали за два з половиною дні і було затрачено 50 людино-днів, в т. ч. 20 косаре-днів і 30 в’язальнице-днів. При цьому жнива скорочувалися на 12 днів і 100 людино-днів.


Косарі виходили у поле після 3-ої години ранку, бо краще всього класти покоси з ранковою росою. Пригадуєте приказку - “Коси, коса, доки роса, а як роса додолу, то і ми - додому ”. Завдячуючи нашому пасічному Генію, урожай зернових стали збирали у 5-6 разів швидше.


Чоловіки-старожили пам’ятають коси з гребками, або їх ще називали грабельками. Колгоспні поля ще до 70-х років обкошували вручну саме такими косами на ширину комбайнової жатки, щоб степовий корабель не придавлював колесами колоски із зерном.


Прокопович був палким природолюбом. В одній із своїх статей Петро Іванович давав рекомендації: ”Обсадіть подвір’я будівельним лісом, висадіть у кінці городу лісок з кущами або садовиною, озеленіть вулиці, пустирі, низовини, околиці сіл, вигони, межі та дороги. Коли вони виростуть, то стануть у пригоді, як будівельний і опалювальний матеріал, а також допоможуть бджолам збирати неподалік мед. Будинки ваші стануть більш безпечними від пожеж, а їх мешканці матимуть від цього користь і задоволення.”


Відомий усьому світу видатний вчений-селекціонер - один із засновників науки про селекцію плодових культур І. В. Мічурін згадував: “Я завжди святобливо, з великою насолодою перечитую повчальні статті талановитого чернігівця Прокоповича, який для розвитку сільського господарства віддав свій розум, талант і серце”.


Як з цим не погодитися і не пройнятися гордістю за нашого земляка.

Микола Терех,
завідуючий відділу «Цитадель» Національного історико- культурного заповідника ”Гетьманська столиця”, член Національної спілки
краєзнавців України

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове