Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
РАЗЛУЧЁННЫЕ ВОЙНОЙ
- Деталі
- Категорія: Зворотний зв'язок
- Опубліковано: П'ятниця, 17 грудня 2010, 12:00

- МОЕГО деда звали Сергей Александрович Сычугов. Известно, что он имел звание подполковника, был кавалером орденов Красной Звезды и Александра Невского. С бабушкой, Еленой Ивановной Ермаковой, они познакомились во время Великой Отечественной войны и вместе дошли до Польши. А в 1944 году у них родилась дочь - моя мама Нина Сергеевна Сычугова. Но вскоре их пути разошлись, и теперь пытаюсь выяснить о дедушке всё, что можно, отыскать его родственников. Обращалась в телепередачу “Жди меня”, писала в военный архив, расположенный в городе Подольск Московской области. Из архива никаких сведений пока не поступило, а благодаря передаче удалось кое-что выяснить.
До войны С.А.Сычугов жил в Хабаровске, где у него была семья - жена Александра и три дочери: Наталья, Ада и Любовь. В 1942 году, когда дедушка был на фронте, его супруга скончалась, а детей взяли на воспитание родст–венники. Уже после войны он приезжал в Хабаровск, чтобы забрать одну из дочерей - Любу, но её по каким-то причинам ему не отдали. Сергей Александрович уехал, и следы его потерялись, нашел ли он остальных дочерей, неизвестно.
От него остались лишь две фотографии, которые он присылал родным в Хабаровск. Один из снимков датирован 1944 годом, а на обратной стороне второго имеется надпись, которая свидетельствует, что фото было отправлено в 1961 году из посёлка городского типа Дмитриевка. Мы выяснили, что в России только один посёлок с таким названием, расположенный в Тамбовской области. Возможно, в послевоенные годы Сергей Александрович Сычугов жил именно здесь. Не исключено, что у дедушки в вашем посёлке была ещё одна семья, наверняка остались знакомые, которые его помнят. Надеюсь, что кто-нибудь из них откликнется и сообщит хоть что-то о судьбе деда. Будем очень благодарны.
Если вам что-нибудь известно о Сергее Александровиче Сычугове, который мог проживать в нашем районе в начале 1960-х годов, просьба сообщить об этом в редакцию газеты “Знамя”.
Від редакції. Шановні читачі «Порадника», якщо вам відомо будь-що про цього чоловіка, який міг проживати в смт.Дмитрівка чи іншому населеному пункті нашого району, повідомте в редакцію „Порадника”. Ми в свою чергу – онуці Сергія Олександровича Сичугова.
Лист спонукав нас до відкриття нової рубрики, тим паче, що подібні звернення були й раніше – відіслати листа до відомої передачі „Жди меня” електронною поштою просив редакцію мешканець одного з сіл району, він розшукував батька. Тож будемо раді надати посильну допомогу – звертайтеся в редакцію чи на нашу електронку (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. )
Детальніше...