До Дня української писемності та мови, який щороку відзначається в Україні 9 листопада, у Курінській бібліотеці відбулася зустріч із місцевими майстрами слова.

Прозаїк, член Національної спілки письменників Іван Просяник; поетеса, учитель рідної мови Тетяна Пащенко (літературний псевдонім – Федорова) ділилися зі слухачами своїми думками і творчістю. На жаль, було не багатолюдно: члени школярського клубу Пролісок”, старшокласники, працівники Будинку культури. Але саме це створювало камерність спілкування. Іван Просяник на запитання:”Коли вперше проявився його письменницький талант?” – відповів з властивим йому гумором: „Майже одразу як вивчив абетку. Написав крейдою на сусідських воротах відоме всім слово. За що був відшмаганий кропивою господарем”. З того часу, мабуть, й усвідомив майбутній письменник, що писанина може принести не лише славу. Саме тому свій сатиричний роман „Полювання на дурнів, або страшна таємниця президента” він планував видати в Мюнхені, оскільки в творі у гротескному світлі зображувалася вся верхівка компартійної влади, від низу до верху. Але поки він доводив роман до пуття – Союз розпався, письменницькі надбання стали не потрібні ні в нас, ні за кордоном. І все ж твір побачив світ коштом Спілки письменників. Усі свої книги І.Просяник подарував бібліотеці.

 

Схвальні оплески завжди викликають вірші нашої курінської поетеси Тетяни  Федорової, яка майже щороку радує читача новими збірками. Це вірші про кохання, про молодість, про односельців, про звичайнісінькі будні села, але скільки в них тепла і ласки, і любові.

Підростає поетичне юне покоління. Восьмикласниця Вікторія Рогова – лауреат обласного конкурсу серед школярів на кращий твір про Голодомор, прочитала свої щойно написані вірші. Тетяна Федорова побажала юній поетесі міцного крила. А працівникам культури – теплого приміщення: „Бо ж і бібліотекарям, і всім культармійцям потрібно доплачувати полярні, адже обидва будинки культури не опалюються”.  Завідуюча бібліотекою Р.М.Корецька з сумом констатувала, що саме через це відвідування взимку зменшується.

Сільський хор під керівництвом О.Д.Ільченка та М.І Давиденка порадував письменників та всіх присутніх пісенним дарунком. І тепло стало на серці – попри труднощі та негаразди, усі надіються, що вони минуться, а наша українська пісня, культура, мова була і буде.