Звернення депутатів Бахмацької міської ради 7 скликання від 09 червня 2016 року

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Офіційно

Опубліковано: П'ятниця, 17 червня 2016, 10:05

Для запобігання проявам сепаратизму, національного розбрату та міжконфесійної ворожнечі необхідно всіляко сприяти створенню Єдиної Помісної православної Української церкви. Варто долучити громадськість до збору підписів під зверненням до Вселенського Патріарха Варфоломія I про підтвердження автокефалії Української Православної Церкви. Адже саме з Києва після хрещення Руси-України – 988 року пішло православ’я на усю Східну Європу і, коли Русь-Україна була вже православною європейською державою, то про Москву, навіть, ще і згадки не було, перша літописна згадка, як ми всі знаємо, про Москву була датована 1147 роком, тобто через 163 роки після хрещення Руси-України.

Володимир – князь Київський, визнаний християнською церквою рівноапостольним, і подумати не міг, що нехристиянські народи назвуть себе Руссю, свою мову руською, привласнять історію Київської церкви.

Тільки 1448 року Московія незаконно оголошує про свою автокефалію – відокремлення від Київської метрополії. Константинопольський Патріархат і Вселенське православ’я не визнавали цієї церкви протягом 141 року. Московську церкву було визнано тільки 1589 року, коли вкрай зубожілі після турецького грабунку східні патріархи були змушені майже щороку звертатися до московських царів по милостиню. Так, 1588 року до Москви зі збором пожертв прибув сам Константинопольський патріарх Ієремія ІІ, за що Москва просила у нього підтвердження патріаршого статусу своїй церкві, адже протягом 140 років вона самочинно існувала. Патріарх Ієремія ІІ торгувати наданням Патріаршого статусу вважав не припустимим.
Підтвердження автокефалії було отримано Московією шантажем і підкупом. Але і в тому рішенні юрисдикція Московської автокефальної церкви поширювалась на північні краї Європи, а не на Україну і Білорусь.

І тільки після підписання Переяславської Ради обманним шляхом Київську метрополію було підпорядковано Московській патріархії.

1992 року частиною єпископату УПЦ було проведено Харківський псевдособор. Під тиском російських спецслужб і за відсутності очільника Київської Митрополичої кафедри, ці збори настановили громадянина РФ Володимира Сабодана митрополитом Київським, цей незаконний акт уніс розділення в українську церкву, зберігши структури РПЦ в незалежній Україні.

Сьогодні, так звана УПЦ МП вдалась до низки антидержавних кроків:

- зриває мобілізацію до українського війська;

- агресію Російської Федерації в Україні називає громадянською війною;

- паплюжить честь і достоїнство Української держави в міжнародних організаціях, зводячи наклепи на керівництво держави і весь український народ;

- систематично саботує впровадження української мови в богослужінні, розпалюючи неприязнь до інших православних;

- клірики та єпископат цієї церкви неодноразово помічені у підтримці терористів так званих ЛНР та ДНР, і, взагалі ставлять під сумнів існування самої української нації, проповідуючи єретичну теорію про «трієдіний рускій народ».

Загиблих воїнів служителі культу Московської патріархії чомусь відспівують не як героїв-оборонців рідної землі, а лукаво називають «убієнними у братовбивчій війні».

Пізнаєш християнина не по словах, а по ділах.

Під час Революції Гідності теж підтримки народу від так званої УПЦ МП не було, у той час, як Михайлівський Золотоверхий Собор рятував життя, приймаючи поранених патріотів, уперше після 13 століття бив у набат у всі дзвони, гуртуючи людей до боротьби.

Свого часу один філософ сказав: «Війни виграють не генерали. Війни виграють парафіяльні священики та шкільні учителі…» Звучить як ніколи влучно в умовах українського сьогодення. Маємо військову агресію РФ, основними передумовами якої став винятковий вплив цієї держави на духовне життя української нації, насамперед через структури Російської Правосланої церкви в Україні.

За останні два роки освіта стала, як ніколи за часів незалежності, надавати увагу патріотичному вихованню підростаючого покоління – майбутнього нашої держави.

Закликаємо чесних парафіян та священиків Московського Патріархату повертатися у лоно Помісної Церкви Київського Патріархату та разом із усім українським народом звертатися до Святійшого Вселенського Патріарха Варфоломія І, архієпископа Константинопольського з підтвердженням автокефального достоїнства Української Церкви, не підкупом, не шантажем закликаємо зробити це, а християнською любов’ю «Щоб усі були одно», – як казав Христос.

Адже, лише згуртувавшись, ми зможемо подолати ворога та побудувати незалежну, процвітаючу Україну!

Слава Україні! Героям слава!

Звернення прийняте у День Господнього Вознесіння – року 2016.

місто Бахмач

• < Попередня
• Наступна >