Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Поезії криниця

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Тримаю в руках дев’яту поетичну збірку нашої землячки Тетяни Федорової «Тринадцята заповідь Світла». Книга невелика за обсягом, але скільки в ній життєвої мудрості, любові до людей, до природи, до рідної України.


Ви бачили, як сонечко встає?
Як вербам теплу руку подає,
Як ранній пташці золотить пір’їну,
Як осяває рідну Україну...


Це справді талановиті рядки. Легко і невимушено лягають вони на папір, їх ніхто не «висмоктує з пальця», вони народжуються в душі. Плаче серце поетки за молодими хлопцями, що помирають на Сході. Вірш «Коли помирає солдат»:


Коли помирає солдат -
Падає з неба небесна сльоза
Матері в сад...
А мати не знає,
А мати чекає,
А мати вдивляється вдаль...


Любов до рідної природи в багатьох віршах Тетяни Федорівни. Особливо вона любить осінь. Ця пора року в неї немов жінка, якій за 40, але вона в розквіті зрілої жіночої краси:


О яка жагуча осінь! О яка зваблива!
Жовто сяють срібні роси,
Жовто ллється злива...
Ця ж тема прекрасної осені і у вірші «Ранок над Десною»:
...О яка ж ця осінь
Мрійно - молода!
О яка багата - золотом сія!
Палає багаттям
В розкішних гаях,
У садах плодами -
Дзвонами дзвенить, -
Яка неповторна
Кожна її мить!


Наша поетеса не тільки залюблена в слова, а й у свою професію педагога, сіяча доброго і вічного. І як же гірко і сумно їй, коли прийшов час прощатися зі школою і дітьми, коли вересневий дзвоник вже не для неї:


Було - і немає. «Прощайте» - і все
І я попрощалася з дітьми...
Вітер осінній листочок несе,
Айстра прощально так квітне.


Майже третя частина збірки Тетяни Федорової - маленькі, в кілька рядків, вірші, які вона називає дюймовочками. В них - народна мудрість з глибини віків. Ось, наприклад:


Не сійте зла у душах дитячих:
Прийдуть жнива - вам доведеться жати.
Або це:
Хочеш бути здоровим -
Знай міру у всьому!

Сміло можна сказати, що ці маленькі вірші - маленькі перли.


...От і дочитала я книжечку до кінця. На душі тепло і спокійно, на душі радість, тому що доторкнулася я до Слова, безумовно, талановитого. Здоров’я Вам, творчої наснаги, шановна Тетяно Федорівно! А ми будемо чекати ваших нових творів.


Людмила Рубан

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове