Company Logo

Останні коментарі

  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...

     
  • Шурави в переводе с арабского -совет (советский)

    Детальніше...

     
  • Ну і шо? Було прийнято 39 заяв.Який кінцевий результат? прочитайте уважно,ніяної конкретики,одна ...

    Детальніше...


Конкурс «Поезії криниця»

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Лист на конкурс «Поезії криниця» надійшов цього разу з Гайворона. Свою поезію на розсуд читачів представила Віра Штурмак.


Відлуння грози


Україно свята! Ти моя поруйнована хата,
Недописаний вірш. Ти гірке недопите вино.
Важко зараз тобі. Нас у тебе не так вже й багато,
Щоб у землі родючі дітей засівають, як зерно.
Українці мої! Ви у пісні і в праці зміцнились.
Тільки лагідне слово не скоро осушить сльозу.
І тобі, Україно, напевно, ніколи й не снилось
Серед мирного неба побачить зрадливу грозу.
Україна вола: «Об’єднайтесь, забудьте про чвари!
( У пекельнім вогні божевільно синів пригорни)
Ми ж бо мудрий народ! Ми ж бо – нація –
не яничари!»
О мої українці! Моя Україно свята!
Як же віриться в те, що неспокій нас скоро
залишить.
Благодійні вітри вже весну переможну несуть.
А події на Сході жахливу історію пишуть.
Із її сторінок проглядає розхристана суть.


Відбулося єднання душ
( зустріч з дідусем через 70 років )


Добрий день! Ми твоя рідня,
Мій дідусю, впізнав чи ні?
Сталось якось одного дня:
Загубився ти на війні.
Ти мовчиш. Може хочеш знать,
Як без тебе ми тут жили?
Світлу пам’ять, мушу сказать,
Не затьмарили, зберегли.
Я в довічнім боргу. Прости.
Та не тільки моя вина.
Це такі розвідні мости
Залишила для нас війна.
Я до тебе так довго йшла,
Та щаслива й спокійна вже,
Бо зігріла й мене земля,
Та, що вічно твій прах береже.
Втихомирся, сосновий ліс,
Цю святиню гляди - не руш.
Саме зараз в німій тишині
Відбулося єднання душ.
Не зів’яне гвоздики цвіт.
Спи спокійно, дідусю, і знай:
Безсловесний, німий твій привіт
Повезем в Приостерський край.


Материнська молитва


Коли ночами спокій полиша
Й безсонниця не дасть зімкнути очі,-
Знов душу буду викладать в віршах,
Щасливу долю буду вам пророчить.
Хай пам’ять ваша довго береже
Те, що було, що є й що потім буде.
Не поділяйте на «своє» й «чуже»,
Цінуйте мить. З добром ідіть між люди.
Молюся щиро за усіх дітей.
Хай береже Господь одвічні узи.
А серце, щоб не вирвалось з грудей,-
На допомогу вчасно прийде Муза.
Але неспокій нас не полиша.
Та заспокоює одне – єдине:
Якщо в молитві ще болить душа,
То значить ти живеш, і ти – людина.


Віра Штурмак з с. Гайворона

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове