Пам’ятай, Вітчизно, їх, бо вони – сини твої

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Літературна сторінка

Опубліковано: Вівторок, 19 вересня 2017, 13:28

Війна - це горе і сльози, холод і голод, смерть і наруга. Хіба ж міг хтось подумати ще три роки назад, що Велика Вітчизняна буде не останньою війною на нашій землі, що знову будуть гинути наші найкращі сини й доньки? На жаль, історія повторюється: плачуть матері, чекають наречені... Про це - вірш-реквієм поетеси Тетяни Федорової.

Світлій пам’яті Романа К. і всіх славних хлопців, що поклали голови за рідну Вітчизну.
1
Шкода Романа, до болю шкода…
Був хлопець живий, як весняна вода,
Був хлопець веселий, неначе веселка…
…Цілиться снайпер в самісіньке серце
Невже ж в тебе, нелюде, серця немає,
Що ти так безжально людей убиваєш
Невже ж тебе, нелюде, не мати вродила,
Що ти сієш смерть і готуєш могили.
…Пада фатально на землю хлопчина,
Кров проливається вкотре невинна
Про що він подумав в останню хвилину?
Про матір, про сина чи про Україну?!
Ніколи нікому того не розкаже-
Вуста молодії замовкли назавжди,
Не в теплу постіль - в домовину він ляже.
Ні сина, ні сонця, ні матері там,
Лиш сирість і темрява, і пустота.

2
Горить на столі поминальна свіча,
Горить, сльози ронить і догорає…
Був у матері син, був - і немає.
Був у матері син, у батька – опора…
О, скільки війна ця насіяла горя ?!
Скільки дітей посиротила ?
Скількох матерів? Розказати не сила.

3
Був у матері син. Мати сина ростила.
Готувала в політ йому дужії крила,
За його доленьку Бога молила.
Каїн жорстокий убив її сина.
Був у матері син… У матері й батька.
Пекельно пече їм у грудях багаття.
І серце у мами, як свічка, тане,-
Серце гукає:
- Синочку… Романе…
Гримить, як набат,страшне слово:
Немає…

4
А він же розквітнув ще зовсім недавно,
Ще зовсім недавно сказав перше:
- Мамо…
І тата любив, і бабусю, і діда…
Його виглядають, а він все не їде.
І раптом, о Боже… ескорт… охорона
Й труна його юна в сльозах людських тоне.
Оплакують миром хлопчину- героя,
Батьки молоді посивіли од горя:
Поглянеш на них- кров у жилах холоне.
Маленьке містечко героя стрічає,
У небі високім лелека літає.
Колись він приніс у оселю дитятко…
Як тяжко батькам свого сина ховати!

5
… Як він танцював на весіллі, на власному! -
Найвіртуозніший міг би позаздрити!
Яка неповторна була наречена!
Світилася щастям своїм сокровенним
Кружляла у парі з єдиним, коханим…
Звучить, як в тумані:
Його вже немає…

6
Така молодесенька, а вже удова-
Війна чорну хустку їй надіва.
А в лоні… у лоні… у юному лоні
Синочок маленький стискає долоні-
Він татуся не побачить ніколи.
Без нього уперше він піде до школи,
Без нього він піде на випускний…
Приходити буде татусь лиш у сні.

7
Будь прокляті війни, і хто їх затіяв!
Маленьке містечко поволі тьмяніє.
Іще одна ніч небезпечна надходить.
Рвуться снаряди - вбивають на Сході.
Та прийде й на Схід благодатна пора!
…Ридає дружина:
- Не помирай…
Останнє прощання і цілування…
Хор Херувим співа «Вічную пам’ять» -
У вічні обійми приймає земля.
…Уперше заплаче його немовля,
Та він не почує і не побачить,
Тільки хмаринкою гіркою заплаче.

8
Батьки поховали єдиного сина…
Скільки синів ще віддась Україна,
Щоб довгождану свободу здобути!
Скільки ще вдів молодесеньких буде?!
Скільки сиріт насіє нам Схід?!

9
Ніхто не забутий, ніщо не забуте-
Звучить, як набат, як наказ усім людям.

Тетяна Федорова,
с.Курінь

• < Попередня
• Наступна >