Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Ми сильні
- Деталі
- Категорія: Літературна сторінка
- Опубліковано: Понеділок, 12 березня 2018, 12:20
Негнучий дух в
гнучкому тілі,
Над нею ангели летіли,
Смиренно крила
притуляли,
Від зла старанно
захищали.
* * *
Тендітна дівчина і мила
Країну та людей
любила,
Була на подвиги готова
За мир, за найсвятішу
мову!
Зростала у селі, де жито
Хвилюється і хочеш
жити,
Де верби плачуть біля
ставу,
Де птахокрилені октави,
Де люди наче на долоні,
До служби звуть церковні дзвони,
Де праця нахиляє низько,
А воля… воля зовсім близько!
* * *
У дні війни пішов на службу
Її коханий. Вірна дружбі –
Вона за ним, щоб лише знати,
Де очі милого шукати…
Ходили поруч в лютий холод,
У спеку бій тримали. Голод.
Міцна пов’язувала сила,
Земля такими народила!
А та земля, що зветься «руська»,
Своїх не долюбила. Дзуськи!
Загарбницьку натуру мала,
Побільше красти научала…
Куди прийшли? Кого вбивати?
Та звідки ж хліба буде взяти?
Та подивіться ж правді в очі,
Убивці. Ми війни не хочем.
* * *
Одного разу в день погожий,
(Цей день на інші був не схожий),
Солдати всі відпочивали,
Із вуст їх спогади лунали
Про матерів, коханих, друзів,
Світились очі в щирій тузі..
Він і вона щось шепотіли,
Серця їх ніжно тріпотіли…
Скоріше б вже війна втікала,
Не дратувала, не лякала.
* * *
Тихенько вітер приголубив
Берізоньку сумну і любу.
Та раптом постріл. Захитало.
Ще мить. І дівчини не стало.
Вона дивилася на нього
Востаннє. Як на свого бога…
* * *
Негнучий дух в гнучкому тілі –
Його не знищили. Не вбили.
Цей дух у кожній українці –
У кожній дівчині та жінці!
Тремтіть, загарбники, у змові,
Воскресне дух той в кожнім слові,
У кожній українській хаті.
Ми сильні! Нас таких багато!
Ольга Батьковська
Детальніше...