Плекатимеш мову – цвістимуть слова

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: П'ятниця, 24 лютого 2017, 20:17

Під таким гаслом 21 лютого пройшли заходи в Бахмацькій гімназії. Зауважимо, що Міжнародний день рідної мови почали в Україні відзначати з 2000 року. На сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі в 1999 році внесено питання про святкування цього дня саме 21 лютого. Чому саме ця дата? 21.02.1952 року було розстріляно студентів-демонстрантів в Бангладеші. Молоді люди виступали, щоб невеличка мова народів банго, яка майже вимирала, мала право на існування. Міжнародна спільнота звернула увагу до проблеми збереження мов світу. Саме цю інформацію учні-страршокласники донесли до всіх гімназистів. А ще розповіли про те,що у світі люди говорять 6000 мовах, приблизно 50% під загрозою зникнення. Найпоширенішими мовами є: китайська, іспанська, хінді, англійська, португальська, арабська, російська. Українська мова зараз одна із найбагатших і найрозвиненіших у світі.

Учні 9 класів гімназії провели соцопитування серед мешканців міста.

Ось які результати отримали:

- Української ще соромляться?

- Так – 10%; ні – 90%

- Що вам заважає сьогодні спілкуватися літературною мовою не тільки на роботі, а й під час відпочинку, зустрічі?

- «Так звикли», «суржиком зрозуміліше», «іноді соромлюсь»…

- Чому школярі не спілкуються між собою українською мовою поза межами школи?

- «Я такий, як усі», «не знаю», «соромлюсь», «не хочу бути білою вороною»…

- Ваша позиція щодо двомовності в Україні?

- 98% - тільки мова українська; 2% - можна й двомовність.

Учні восьмого класу розповіли легенди та міфи про походження мови: «Як ростуть слова», «Вавилон». Цікаво пройшов кастинг на краще декламування віршів про рідну мову. Поважне журі визнало переможцями Горбащенко А., Замерлова М.

Перегорнули сторінки в минуле і дослідили розвиток рідного слова учні 7 класу. «Так, були на світі українці, не викреслити їх імені повік», - зауважили найменші учасники – учні 5 класу.

Рідна мова, рідне слово – мальовниче, співуче, поетичне. Це воно найдорожче, бо просте, доступне, зрозуміле. Ще раз довели це учні 8-9 класів, які інсценізували уривки з п’єси «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «За двома зайцями» М.Старицького, уривок із народного весілля, першого закосичення. Найкраще виступили учні 8класу – Яковець Б. (у ролі возного) та А.Прощенко (у ролі Наталки); а також 9-класники, які інсценізували уривок із українського весілля. Гучними оплесками проводжали учасників сценки – «крутых пацанов из Бахмача» - учнів 8 класу глядачі. Гімназисти читали гуморески, вірші учнів про рідну мову. Бібліотекар Удовичко О.В. розповіла, що в гімназії є збірка поетичних і прозових творів гімназистів «Первоцвіт».

На завершення восьмикласники запропонували ще один доказ, що мова наша – справді пречудова. У далекому 1916 році в купе вагона І класу швидкого поїзда «Львів-Відень» їхали пасажири: англієць, німець,француз і українець – відомий юрист Богдан Костів. Молоді люди розуміли один одного, спілкувалися між собою то англійською, то німецькою… І ось заговорили нарешті про те, котрій з мов належить світове майбутнє і чому.

Англієць: Англія – країна мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Ньютона. Безумовно, саме їй належить світове майбутнє.

Німець: А німецька мова – це мова великих імперій: Німеччини та Австрії, що займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії. Це мова Гете, Шиллера… Безперечно, німецька мова претендує на світове визнання.

Француз: Франція - країна кохання і квітів. Це мова найсучаснішої мови, косметики, дизайну. За нею майбутнє.

Українець: Я також міг би сказати, що мова моя – це мова незрівнянного І.Котляревського, Т.Шевченка, Лесі Українки, геніального І.Франка. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень. Але я піду іншим шляхом. Складу твір, в якому усі слова починалися б з однакової літери. Назвіть яку-небудь букву.

Англієць: Прекрасно! Думаю, що в словнику найбільше слів на цю літеру. Спробуйте на букву «С».

Українець: Панове, я не тільки впораюсь із цим завданням, але й ускладню його. Нехай це буде поезія.

«Самотній сад»
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний світ,
Серце слухає скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить,
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни,стихли співи,
Срібні співи серенад, срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад.

Німець: Браво! Змушений визнати: можливості вашої мови надзвичайні!

Україна з надією дивиться в завтрашній день, їй потрібні мудрі, умілі, грамотні молоді люди, які знають і дбають про своє рідне слово.

О.Гончар писав: «Доля нашої мови залежить від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній».

Валентина Шостак
На фото: Учні 9-А класу Бахмацької гімназії на святі рідної мови.

• < Попередня
• Наступна >