Вишивка – поезія душі й оберіг

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Зі школи й про школу

Опубліковано: П'ятниця, 26 січня 2018, 09:00

У вишиванці дівчина, як квіточка,
Дивується красі її весь світ.
Для нас же ця красуня – просто україночка.
Було так здавна, й буде так повік.
Як вишивку дарує тобі мама,
Запам’ятай: в ній кожен хрестик – оберіг,
І хоч доріг тобі судилося немало,
Ти повертай на рідний свій поріг.
Там завжди ждуть, там моляться за тебе,
Щоб доля судилася легка,
Щоб берегли тебе земля і небо,
Щоб Бог послав і щастя, і добра.
В тій вишивці і пісня, й заклинання,
Молитва мами – вічний оберіг.
В ній символ віри, роду і єднання,
Краси і мудрості, що нам народ зберіг.

Цього разу поведемо мову про вишивку нашого міста. Мабуть, нікого не залишали байдужими виставки робіт майстрів вишивання клубу « Бахмацька світлиця». У першу суботу місяця майстрині збираються, обмінюються схемами, враженнями, приносять на показ свої нові роботи, передають досвід.

Світлу пам’ять про зустрічі з віртуозами вишивального мистецтва Сергієнко Лідією Степанівною, Гасановою Євгенією Іванівною, Котлобулатовою Валентиною Олександрівною надовго збереже наша шкільна родина.

Із задоволенням згадуємо вишивки Дешко Валентини Костянтинівни, Іващенко Раїси Павлівни, Воробйової Любові Евальдівни та неодноразове цікаве спілкування з ними в кімнаті народознавства. А нещодавно ми мали радість зустрітися з Птухою Надією Миколаївною та Загорулько Ніною Петрівною.

З Надією Миколаївною це не перша наша зустріч, і кожного разу – свято. На її виробах цвітуть яскраві квіти, захоплюють майстерно виконані геометричні орнаменти або вимережені людські постаті. Майстриня експериментує з візерунками, техніками, поєднуючи їх в одній роботі. Вона прагне створити вироби різного призначення й переконливо доводить, що вишивкою можна оздобити будь-яку річ, і це виходить гарно й сучасно.

За рушниками пані Надії можна вивчати українську вишивку. На них і Дерево життя, і всі рослинні й геометричні символи. Пробує різні техніки, шви: тут хрестик, гладь, набирування, шишечки, обманка, вирізування з настилуванням, мережка… Не відвести погляду від картин, що теж виконані різними техніками, швами, навіть придуманими самою вишивальницею. Створила багато вишиванок собі, дочкам, є вишиті косметички, серветки. Вишиває нитками одного, двох або багатьох кольорів. Працює майстриня також зі стрічками, з бісером.

Розчулила нас розповідь Надії Миколаївни про мамине полотняне простирадло, яке взяла з собою й береже сестра в далекому Казахстані. Каже, що воно й пахне крізь роки рідною домівкою.

Отже, як би ми не гонилися в пошуках долі за новим, сучасним, створене руками, а тим паче маминими, супроводжує нас усе життя й бентежить душу, якщо вона є й не продана.

Велика, добра, щира душа пані Надії виражається в слові, поезії, пісні, вишивці.

Вишивальницький стаж Загорулько Ніни Петрівни невеликий, але роботи її охайні, ніжні, вишукані. Такими ж є й слова про вишивку, її значення в житті людини, звернені до підростаючого покоління.

У пошуках майстрів вишивання в Бахмачі ми познайомилися ще з однією цікавою людиною - Онищенко Валентиною Альбертівною й натрапили на скарб. Зберігає вона вишивки мами: рушники, шати, портьєри, наволочки, «накидки» на диван, телевізор, а картини (їх більше 20) знайшли своє місце в її будинку. Пані Валентина створює наволочки, фіранки, картини, вишиванки для дітей та внуків. Є зразки хрестика, гладі, художньої та лічильної. А весільні рушники! Для хлопчиків - з дубом та калиною, для дівчаток - з калиною та виноградом. На рушниках для подарунків польові квіти, колоски, молоді лебеді. Зараз майстриня творить бісером яскраві вишиванки для доньки та внучки. Майстерно виконані бісером та нитками картини вишивальниці гарно вписуються в інтер’єр сучасного будинку доньки. Валентина Альбертівна приємна співрозмовниця, уміла, мудра берегиня, рада поділитися умінням, досвідом.

З наших досліджень зрозуміли, що в місті багато людей займаються цим видом мистецтва. Вишивка людям подобається, є ознакою приналежності їх до українського народу, виразом патріотизму, поезією душі й оберегом.

Шевченко Юлія, учениця 10 класу,
Ворона А.В., учитель української мови
та літератури Бахмацької ЗОШ І-ІІІ ст.. № 4

• < Попередня
• Наступна >