Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Ми прочитали афішу: „Чтобы вспомнить, какими мы были”

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
І вирішили уточнити – для себе, і для наших любих читачів – що ж це буде. Такого в Бахмачі напевне ще не було. Дізналися...

Кожен розуміє щастя і сенс життя по-своєму. Ось ви, наприклад, які свята полюбляєте – тихі й задушевні чи з розмахом, щоб аж „гуло на все село”? На свій день народження хотіли б в ресторані гульнути (та ще й – в подарунок!) чи посидіти родиною на дивані перед ящиком? А хтось взагалі – на самоті погортати старі альбоми, де ти смішний і голий у матусі на руках, а ось ти – першачок з переляканими очима, а ось – вже й твої діти-першачки...

 

Так, біжить час. Скільки людей було поряд з тобою за всі твої роки!
Про це й подумав, мабуть, Борис, гортаючи сімейний альбом напередодні свого ювілею – це ж за мої 50 скільки людей! А ось цих вже немає...


Грали разом до ночі, лаялись до хрипоти на репетиціях і мирились за дружнім столом, а найкраще мирила пісня, яка вдалась, яку підспівували хлопчаки й дівчатка на танцях... Так можна згадувати без кінця – багато було поряд людей, яких вже не позвеш до святкового столу. А їх же знав не лише ти, вони були відомими людьми в Бахмачі.


Та й самому хочеться щось особливе сказати друзям і близьким, сказати своєю улюбленою мовою – музичною. Адже хоч на сцену зараз не виходить, музика залишається з ним повсякдень – для себе, для душі, повіряє другу-гітарі свої думи і настрій.


 Ось так і народилася ця ідея: зібрати на бахмацькій сцені сьогоднішнє та минуле свого і бахмацького музичного життя. І назва виринула відомим рядком: „Чтобы вспомнить, какими мы были…»


 Ми ще не знаємо, як воно вийде у нього, Бориса Мицика. Але те, що ідея просто чудова, вже немає ніяких сумнівів. З вдячністю і любов’ю сказати про друзів, яких згадують, звичайно, в сімейному колі, але ж нагадати Бахмачу – вони були на цій сцені, вони внесли в історію міста свою сторінку. Яку – вже визначив час, і він, цей час прийшов, щоб подякувати їм, заспівати їхні пісні.


 І вже тільки за це Бахмач, впевнена, подякує Борису – він робить добру справу.
Він зібрав їх на одній сцені – 20 березня ми знову почуємо музичні колективи Бахмача 70-90-х років. Ні, звісно, наші знамениті „Пєснєдари” грати не будуть – ми почуємо про них в спогадах. Беруть участь й інші відомі: Імпульс, Тайфун, Ритми часу, Візит, 4 В, Червона шапочка, Люди з Б, Союз...


Кожна назва напевне нагадає комусь його молодість. Тож цікавим цей вечір буде різним поколінням, без винятку. А вже ж як – побачимо.


А оскільки це концерт, то чекайте номерів різноманітних жанрів і настрою святкового – хоча й трохи ностальгійного ( 50-річний ювілей все ж таки!) Та трохи ностальгії – це обов’язкова риса будь-якого ювілею, чи не так?


Не знаємо, як ти, шановний читаче, а ми вже – ну дуже заінтриговані!
І чекаємо розв’язки інтриги наступної суботи, 20 березня, в районному Будинку культури.
 Не забудьте прихопити гаманця – ну який же концерт без квитків, ціна за нинішніх часів прийнятна – 10 гривень, щоб побачити дійство, подібного якому ще в Бахмачі не було, то не гроші. Тим паче, на день народження все таки йдемо! Зустрінемось за столом... ой, даруйте, в залі.

 К.Весняна

 

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове