Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Ми прочитали афішу: „Чтобы вспомнить, какими мы были”
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 12 березня 2010, 15:56
Кожен розуміє щастя і сенс життя по-своєму. Ось ви, наприклад, які свята полюбляєте – тихі й задушевні чи з розмахом, щоб аж „гуло на все село”? На свій день народження хотіли б в ресторані гульнути (та ще й – в подарунок!) чи посидіти родиною на дивані перед ящиком? А хтось взагалі – на самоті погортати старі альбоми, де ти смішний і голий у матусі на руках, а ось ти – першачок з переляканими очима, а ось – вже й твої діти-першачки...
Так, біжить час. Скільки людей було поряд з тобою за всі твої роки!
Про це й подумав, мабуть, Борис, гортаючи сімейний альбом напередодні свого ювілею – це ж за мої 50 скільки людей! А ось цих вже немає...
Грали разом до ночі, лаялись до хрипоти на репетиціях і мирились за дружнім столом, а найкраще мирила пісня, яка вдалась, яку підспівували хлопчаки й дівчатка на танцях... Так можна згадувати без кінця – багато було поряд людей, яких вже не позвеш до святкового столу. А їх же знав не лише ти, вони були відомими людьми в Бахмачі.
Та й самому хочеться щось особливе сказати друзям і близьким, сказати своєю улюбленою мовою – музичною. Адже хоч на сцену зараз не виходить, музика залишається з ним повсякдень – для себе, для душі, повіряє другу-гітарі свої думи і настрій.
Ось так і народилася ця ідея: зібрати на бахмацькій сцені сьогоднішнє та минуле свого і бахмацького музичного життя. І назва виринула відомим рядком: „Чтобы вспомнить, какими мы были…»
Ми ще не знаємо, як воно вийде у нього, Бориса Мицика. Але те, що ідея просто чудова, вже немає ніяких сумнівів. З вдячністю і любов’ю сказати про друзів, яких згадують, звичайно, в сімейному колі, але ж нагадати Бахмачу – вони були на цій сцені, вони внесли в історію міста свою сторінку. Яку – вже визначив час, і він, цей час прийшов, щоб подякувати їм, заспівати їхні пісні.
І вже тільки за це Бахмач, впевнена, подякує Борису – він робить добру справу.
Він зібрав їх на одній сцені – 20 березня ми знову почуємо музичні колективи Бахмача 70-90-х років. Ні, звісно, наші знамениті „Пєснєдари” грати не будуть – ми почуємо про них в спогадах. Беруть участь й інші відомі: Імпульс, Тайфун, Ритми часу, Візит, 4 В, Червона шапочка, Люди з Б, Союз...
Кожна назва напевне нагадає комусь його молодість. Тож цікавим цей вечір буде різним поколінням, без винятку. А вже ж як – побачимо.
А оскільки це концерт, то чекайте номерів різноманітних жанрів і настрою святкового – хоча й трохи ностальгійного ( 50-річний ювілей все ж таки!) Та трохи ностальгії – це обов’язкова риса будь-якого ювілею, чи не так?
Не знаємо, як ти, шановний читаче, а ми вже – ну дуже заінтриговані!
І чекаємо розв’язки інтриги наступної суботи, 20 березня, в районному Будинку культури.
Не забудьте прихопити гаманця – ну який же концерт без квитків, ціна за нинішніх часів прийнятна – 10 гривень, щоб побачити дійство, подібного якому ще в Бахмачі не було, то не гроші. Тим паче, на день народження все таки йдемо! Зустрінемось за столом... ой, даруйте, в залі.
Детальніше...