Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
І вишите моє життя на ньому
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 16 квітня 2010, 15:06
Рушникове обличчя веселе
Обпліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі,
Випромінює щедрість землі.
Обпліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі,
Випромінює щедрість землі.
Таке розмаїття, таку красу вишиванок не можна описати, його треба побачити. Красою, створеною їхніми золотими руками, ділилися наші односельчанки на святі „Надвечір’я ”, на яке були запрошені всі вишивальниці села. Клуб-об’єднання з цією назвою діє при нашій бібліотеці вже 6 років і збирає разом захоплених людей.
І ось цього разу велась розмова про рушник.
Український рушник... Як він промовляє до серця кожного з нас! Наша вишивальниця Коляда Ірина Павлівна протягом багатьох років зберігає і примножує красу, дарує людям радість, і в цьому, напевне, секрет її молодості. Ще працюючи в школі, вчителька української мови та літератури вела гурток вишивання. Деякі з її учениць вже стали на власноруч створені рушники. І сім’ї у них, кажуть – напрочуд міцні. А ще Ірина Павлівна віршованим словом увічнила любов і прекрасне покликання своїх землячок:
Рушникова мова – солов’їний спів,
В’ється візерунок з кольорових слів,
Що в душі майстрині проросло, зійшло –
Ниточку від серця в голку протягло,
Рушникова мова – розповідь віків,
Дивишся – і мариш: бачиш диво див.
Сіма Володимирівна Шапетко все своє нелегке життя намагається прикрасити вишивкою, зробити радісною важку щоденну працю. Вишивка для неї - невимовна краса життя. Свої роботи дарує донечці, яка живе далеко за океаном. Прикрашає доня свою оселю матусиними рушниками, дивиться і згадує батьківську хату дитинства, рідну землю.
Жінка - завжди жінка. Слабка і сильна, ніжна і мужня, і кожна - неповторна і особлива.
Похилько Ганну Миколаївну доля привела у наше село. І коли настав час заслуженого відпочинку, почала вишивати. Маючи лише голку з ниткою, її руки творять дивовижні речі, адже вишивання – дуже тонка й копітка робота, і не в кожного вистачить терпіння цим займатися.
Споконвіку в народі жили й у найскрутніші часи не згасали радість від краси життя, тяжіння до всього прекрасного. Карпусь Алла Андріївна з тих сильних жінок, що ніколи не опускають руки. Народила двійко діток, діти повиростали, створили свої сім’ї, а мама Алла, маючи зараз вільну годину, тягнеться до краси у вишивці. І в кожному рушнику є часточка її душі, що зачаровує незрівнянною закодованою красою.
Катерина Федорівна Дзюба теж любить вишивати, уміє серцем відчувати навколишню красу і відтворює її в своїх узорах.
А Білокрилець Віра Петрівна не змогла прийти до нас на свято, але свої вишивки представила. Хоч і хвора, але береться за голочку. Зізнається, для неї це – потреба душі, благословенний час тиші, відпочинку й роздумів.
Порадували нас на святі і учасники художньої самодіяльності Будинку культури своїми піснями, які дарували особисто кожній майстрині – вишивальниці.
І хоч відлітають за обрій літа, відлітають, мов білі лелеки, ці жіночки й досі напрочуд гарні, тож нехай всі дні їхні будуть осяйні, і щоб ниточка гладенько лягала на полотно і кольори були лише світлі. Нехай боронить усіх їх Господь, щоб було доволі і вишивок, і щастя, і веселощів в житті. І життя, неначе вишитий рушник, багрянцем калиновим усміхнеться.
Завідуюча бібліотекою А.Сохань,
с. Стрільники
с. Стрільники
Детальніше...