Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Скільки коштує людське життя?

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Коли не стало відомої в Україні і навіть за кордоном Бахмацької „згущонки” – ми якось це пережили. Коли нагло на очах забрали наш м’ясокомбінат – ми знову промовчали. Коли стільки років поспіль нищили „Хіммаш” – Бахмач ковтав дим переплавлення металобрухту і знов мовчав. І коли харчопром, і Батуринський льонозавод, і Дмитрівські цегельний та овочесушильний, і ...

Може, мовчки вийшло б із так званим „перейменуванням” Бахмацького тубдиспансеру, аби не активна позиція нашого обласного депутата М.Шимка.

Микола Павлович називає це рішення обласної ради (у грудні 2009р.) фактичним рішенням про ліквідацію. І з моменту його прийняття бореться за збереження закладу, який був створений 1989 року для якісної і доступної протитуберкульозної допомоги населенню 3 віддалених сільських районів Чернігівщини: Бахмацького, Борзнянського, Коропського. Таких диспансерів усього чотири: ще в Ніжині, Прилуках і Чернігові.
 
Чим Бахмацький не „вгодив”?
Думку головного лікаря Чернігівського тубдиспансеру В.Дуброва  можемо прочитати  в  статті „Вчорашній день чи необхідність?” у газеті „Сільські вісті” (січень 2011р.):

«Так, раніше справді була ціла мережа міжрайонних тубдиспансерів, держава виділяла на них мільйонні кошти. Та це було в  минулому столітті, — сказав він. — Нині ж в Україні взято на озброєння іншу стратегію боротьби з туберкульозом. Згідно з наказом МОЗ, виявлення туберкульозу — тепер функція загальнолікувальної мережі, хоч раніше цим займалися фтизіатри. Шимко ж цього не розуміє, продовжує жити колишніми уявленнями, учорашнім днем. Ну навіщо пацієнтам Коропського або Борзнянського районів їхати до Бахмацького тубдиспансеру, якщо тепер там є свої спеці-алісти-рентгенологи, фтизіатри вищої категорії, чудові тубкабінети, лабораторія, сучасна апаратура?

Однак на тих чудових фахівців В.Дубров, вочевидь, покладається не повністю, бо наказав, аби хворі, у яких уперше діагностовано туберкульоз, з усієї області приїздили до Чернігова...» (це вже слова спостережливого кореспондента «Сільських вістей»).

Так, лікар Микола Павлович Шимко „живе вчорашнім днем” – і ми його в цьому, знаєте, повністю підтримуємо. Бо в  тому дні була прогнозована ситуація з туберкульозом – епідемії тоді не було. І, серед іншого, завдяки і розвиненій системі  діагностування і лікування цієї хвороби. Чим і займалися тубдиспансери. А тепер із „сучасною апаратурою і чудовими тубкабінетами” Україна відкинута в далеке минуле і з 1995 року все бореться з епідемією – чи не за тією „іншою стратегією”?

А щодо наказу МОЗ, то пан  Дубров  явно лукавить. Згідно з наказом МОЗ України від 2006р. за №384 меддопомога хворим на туберкульоз здійснюється на 3 рівнях. Перший – тубкабінети , у складі яких немає спеціалізованих лабораторій і рентгенолога. Тубдиспансер – це другий рівень медичної допомоги, тобто порядком вищий, який, на щастя хворих, і був створений 22 роки тому в Бахмацькому районі. І тут, крім лабораторії та рентген-кабінету, є спецтранспорт для перевезення заразних хворих. Тобто виявляється, що головний фтизіатр області наказав ліквідувати цю вищу ланку, і що головне – усупереч катастрофічній ситуації з туберкульозом в Україні?  Вибачте за зловісну аналогію, але у сумнозвісні 30-ті це б назвали „врєдітєльством”! А між тим, концепцію „Національної програми боротьби з туберкульозом” ніхто не відміняв.

І що ж тепер виходить: хворий на сухоти з попереднім діагнозом, виявленим у поліклініці, їде до  Чернігова  з одного, наприклад, сіл Бахмаччини. Як від нас добиратися до обласного центру, розповідати немає потреби, правда ж? З двома чи й більше пересадками, у Чернігові – у громадському транспорті й ... з усіма відповідними симптомами, зокрема, сухотним кашлем (діагноз поки що не встановлено).

За такої ситуації, говорить М.Шимко, недовиявляються десятки хворих на туберкульоз та іншої патології органів грудної клітки із-за відсутності подвійного незалежного читання знімків (коли це роблять два лікарі-рентгенологи), яку заборонили пани В.Дубров і П.Тараненко, що суперечить Наказу МОЗУ від 2008 року. Але пацієнти і медпрацівники все одно зверталися до Миколи Павловича, лікаря-рентгенолога спеціалізованого рентген-кабінету тубдиспансеру, і лише за 10 місяців він проконсультував 3217 осіб і при цьому виявив: 7 випадків активного туберкульозу, 3 – раку, 6 – пневмонії, 22 – хронічних неспецифічних захворювань легень, 12 – хвороб серця. А якби не звернулися? Це наслідки так званого „перейменування”, а фактично – знищення фтизіатричної служби в районі.

Микола  Павлович  Шимко, лікар з 48-річним досвідом, наголошує: „Закони епідеміології жорсткі і невблаганні, вони завжди можуть вибухнути, вони не прощають людських помилок. На сьогодні епідемія туберкульозу в Україні невпинно прогресує та набуває загрозливих масштабів, коли від цієї хвороби помирає більше 30 людей  у день. І найстрашніше те, що епідемія поширюється не лише від злиденного життя, а й через  відсутність належного медичного нагляду за людьми. І врешті, хіба винен Бахмацький тубдиспансер, що ним керує безвідповідальна людина? ”

Дійсно, дивно, що не бореться за „свій” заклад головний лікар П.О.Тараненко. Можливо, працювати там нікому? Наприклад, до Дня фтизіатра в новинах пролунало таке: молоді спеціалісти не дуже охоче йдуть у такі медичні заклади, мовляв, зарплата мала, а ризики великі, завідуючі тубдиспансерами скаржились на неукомплектованість. А в нас, навпаки, є спеціалісти, а їх скорочують – не потрібні, виявляється, „вчорашній день”! То як же це розуміти: на Чернігівщині, і в Бахмачі зокрема, вже подолали епідемію, а Україна того ще не знає? Дивна логіка чиновників від медицини.

Може, все ж таки логічно було б поліпшувати умови, удосконалювати роботу регіонального тубдиспансеру, а не всупереч здоровому глузду – так „реформувати” його? Може б, треба краще налагодити транспортне обслуговування в районі, а не посилати хворих до Чернігова «своїм ходом»? Тим паче, що воно й було, та чомусь знову виникли проблеми на 3-ому маршруті. Чи й там знайшовся свій отакий „оптимізатор” - невигідно йому людей возити?

Та й взагалі ми, люди, невигідні стаємо нашій державі. Навала „оптимізації” шириться Україною. На селах закривають малокомплектні школи, ФАПи, лікарні – невигідно. Щодо останнього: були вже випадки смерті через  несвоєчасне  надання медичної допомоги, просто людину не довезли до центру. Бахмаччину Бог милував, у добрий час сказати. Але ж - згадаймо знову той довгий перелік знищеного. Тож, звертається до нас усіх Микола Павлович Шимко, лікар, який не зраджує клятві Гіппократа, депутат обласної ради: „Не спостерігайте за вбивством того, що ще якось дихає!”

І треба сказати, його почули люди. Сесія районної ради одноголосно підтримала звернення до обласних колег щодо скасування неправомірного рішення. Направив своє звернення і медичний актив району, занепокоєний ситуацією, що склалася.

І головне, обурені ті, кого не спитали, чи потрібен їм цей медичний заклад, - мешканці Бахмаччини. Вони на сільських сходах беззаперечно та одностайно сказали своє „Так!” Бахмацькому тубдиспансеру.

Н.Теплова

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове