Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Чий же все-таки ставок?
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: Субота, 25 лютого 2012, 01:22
Громада в Україні завжди відігравала значну роль. Наприклад, дуже поширеними були громадські так звані позичкові каси чи шпихліри – громадські зернові сховища на випадок неврожаю, голоду. У господарюванні прийняті були супряги - спілка двох господарів для якихось трудомістких робіт чи толоки - толокою переважно збирали хліб, сіно, будували хати, громадські будівлі (церкву, школу тощо). Це взагалі тема дуже цікава і вимагає окремої статті, а ми зараз – трохи про інше. Вірніше, про те ж, але у нашому сьогоденні – про роль громади. За радянських часів направляючою і контролюючою, всеорганізуючою силою була компартія та її райкоми, обкоми і т.д. „Ініціатива карається” – це саме з тих часів вислів. Люди звикли, що ними керують і органами самоврядування, їхніми радами, також. Перша Конституція незалежної України задекларувала цей принцип, але питання – чи діє він? Вибухово діяв саме тоді – у 90-ті роки. РУХ – це дійсно народний рух. Як і в 2004-му - на Майдані. Та поступово народ охоплює зневіра і наше звичне „А все одно не поможе...” лише розв’язує руки тим, хто народ вважає бидлом. Громада здебільшого не знає про свої можливості, гірше того – не хоче знати. Не втомлююсь цитувати Петра Андрійовича Лук’яницю, мій старший товариш і порадник, наш активний дописувач говорив: „Мало таких, хто захоче класти свою голову на плаху”. Так образно називав громадську роботу, за яку нічого не мав, крім неприємностей. Щоправда, було ще одне, безцінне – вдячність людська. Але дійсно – таких людей мало.
Про все це і не тільки думала на семінарі, куди запросили як журналіста. Проводив його обласний освітній центр „Ініціатива” і Спілка молоді в Україні минулої суботи у Прилуках. Саме роботі громади й навчали, власне. Що значить навчали? Розповідали про шляхи вирішення – теорія і ділилися досвідом – практика.
Щоб ви повірили, що не просто „говорильня”, наведу приклад. У Ічнянському районі такі активні люди написали проект, під який їм виділили благодійні кошти, і вони розпочали облаштування міського парку.
А от у Талалаївці замахнулися на «крутяка»: він взяв у оренду місцевий ставок і тепер не допускає до нього жителів. Активісти налаштовані рішуче, а поборотися доведеться з районним начальством і службами, адже всі вони підписали такий договір. Як бачите, не боїться громада тяжби з владою. Треба вірити в себе. Ось поїду на черговий тренінг – і з вами поділюся.
Було нас семеро від Бахмача: представники громадських організацій, міської ради і депутатського корпусу, двох районних газет. Але бути активним нікому не забороняється – долучайтеся, не будьте байдужими до власного життя. А спосіб завжди можна знайти - було б бажання.
Сторінку підготувала Н. Теплова
Детальніше...