Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Встигає скрізь
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 17 травня 2013, 16:12
З хвилюванням очікував наближення головного свята мого покоління – Дня Перемоги. Хоча в урочистостях брати участь не збирався, та все ж, за звичкою, дістав костюм, оглянув піджак з нагородами, потримав у пучках перші бойові медалі. Вони і ордени нагадали про службу у військовій розвідці, у пам’яті відтворились хвилюючі миті – Оболонський плацдарм на Десні, форсування Дніпра, бої під Коломиєю, фронтові друзі, багатьох з яких втратив ще по війні, ще більше пішло від нас за останні роки.
Уранці 9 Травня вийшов на вулицю, серце стислось, як долинули звуки маршів духового оркестру. Так пожалкував, що поранені ще в 1944 ноги тепер підводять. Зробились вони неслухняними, то не міг бути разом з усіма.
А через трохи до мене несподівано завітав чоловік від імені депутата обласної ради Григорія Данька і запропонував допомогти зібратись на свято. Виявляється, Григорій Володимирович помітив мою відсутність і передав запрошення на традиційний святковий обід у кафе «Чемпіон».
Звісна річ, від пропозиції відмовився, хоча за мною обіцяли прислати легковика. Але від думки , що про мене не забули, від привітання зробилось на душі тепло і приємно. Спасибі депутату-земляку, що згадав. Ми часто перемовлялись з ним за кілька хвилин до урочистостей біля монумента «Танк». Так тривало багато років.
Знаю, що і в цей святковий травневий день кілька фронтовиків гостювали у «Чемпіоні». Григорій Володимирович, правда, побув з ними зовсім трохи, бо поспішав ще до ветеранів Батурина.
Та й на цьому його турбота про колишніх бійців минулої війни не завершилась. Уже пізніше з колишньої столиці над Сеймом він помчав до сьогоднішньої столиці на Дніпрі, бо у Києві відбувалась зустріч з фронтовиками, хто мирне життя після війни пов’язав зі спортом.
Хочеться побажати Григорію Володимировичу здоров’я, енергійності, щоб він і далі встигав скрізь.
Дмитро Білецький,
ветеран Великої Вітчизняної війни,
розвідник 8-ої Ямпольської
ордена Суворова дивізії.
Детальніше...