Свято без посмішки

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 14 червня 2013, 18:13

Батурин – колиска багатьох козацьких починань. Колишня гетьманська столиця ще й зараз привертає увагу немалої кількості українців своєю непростою історією. Більше 20 років тому із культурологічних походів розпочалось пробудження національної свідомості. „Дзвін-90” та „Дзвін-91” трансформувались згодом у Козацьке свято, яке збирало гостей не лише із ближніх областей, а й з багатьох регіонів. І ось минулої неділі в містечку над Сеймом знову мало завирувати святкове дійство. Очікування були значні, бо прибули артисти з Чернігова, самодіяльники із району, розташувалось кілька виставок. Та найактивнішими виявились торгівельники. Вони позаймали всі передбачені для торгівлі місця, пропонуючи свої найрізноманітніші товари. От тільки продавати сувеніри, книжки, картини, одяг, взуття і всяку всячину було майже нікому. Приїхало людей на Козацьке свято зовсім мало, навіть батуринці не дуже охоче йшли до Співочого поля.

Згадав перші масові гуляння в батуринському кочубеївському парку. Скільки люду з’їжджалось тоді з усієї округи. Біля низенької сцени юрбились цінувальники народного мистецтва – ловили кожне слово пісні, плескали щиро в долоні, нагороджуючи виконавців дотепних гуморесок, милувались майстерним виконанням таночків. Тепер – височенна сцена, на ній імениті художні колективи, а слухати їх нікому – весь люд розбрівся по торговельних рядах. Подався за гуртом і я. Сувеніри привозив майже з кожного свята, то вже не спокушаюсь на привабливі вироби з дерева і обпаленої глини, аплікації із клаптиків тканини і візерунчасті макраме - усе це вже ніде розміщувати у квартирі. Вирішив на згадку про Батурин придбати щось потрібне в господарстві, вибір упав на викрутку. Уже пізніше збагнув, як не співвідносяться цей інструмент і свято, яке мало сприяти відродженню українства, нашої культури, традицій. Воно для того і Козацьке, щоб козаки задавали святу тон. А вийшло, що головним персонажем стали ярмаркувальники.

Це дійство мало б бути підсумковим у роботі козацьких сотень за рік у справі гартування підростаючого покоління. Тут і патріотичне виховання, і фізична підготовка, і вивчення історії України і рідного краю. Приготування кулешу, нарізане сало, перекинута чарчина - своєрідний еталон зустрічей сучасних козаків, але це - не кращий приклад для молоді.

Чимало корисного робить у справі виховання підростаючого покоління отаман козацького Війська Запорозького на Чернігівщині Валерій Колоша. У рідних його Пісках став запитаним серед учнівської молоді спорт. Люди приходять подивитись на козацькі розваги, на козаків-вершників. У селі відбуваються Фестивалі мистецтв народної творчості, відзначаються Православні і свята минувшини, які переплелись із козацьким буттям. Це Водохреща, Масляна, День села, куди приїжджає більше гостей, ніж цього разу в Батурин.

Як сказав приятель, вважав би згаяним час від такого свята, коли б не присутність на ньому народного депутата, голови радикальної партії Олега Ляшка. І в батуринців він посіяв надію, що нарешті в містечку з’явиться належний дитячий садок. А ще був свідком, як до нього звернувся гайворонець, нагадуючи нардепу про обіцянку під час передвиборної кампанії розібратись із низькими відшкодуваннями за оренду земельних паїв.
Олег Валерійович відповів, що пам’ятає і про Гайворон, про його проблеми. Мовляв, були більш нагальні справи, але наступна угода з інвесторами матиме іншу конфігурацію.

До депутата підходили бажаючі сфотографуватися, отримати автографи, він жодному не відмовив. А для деяких знімків позували разом із депутатом обласної ради Григорієм Даньком. Минулорічні суперники на виборах тепер об’єд-нують зусилля, щоб зробити життя людей кращим, щоб частіше раділа дівчинка з нашого фото, щоб Козацьке свято в Батурині повернуло свою посмішку.

І все ж людям хочеться веселощів, хочеться розваг, змістовного відпочинку. У тому переконався, завітавши на Співоче поле ввечері. Приємно здивувався, угледівши на дискотеці серед тих, хто танцював, не лише молодь, а й людей старших. Саме тут побачив за весь день усміхнені обличчя. Тільки то було вже не Козацьке свято, то був просто відпочинок.

Борис Бобришев

• < Попередня
• Наступна >