Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Перші і останні кроки у війну
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 22 лютого 2008, 16:50
Всім тим юним хлопцям,
котрі не побоялися віддати
своі життя за Батьківщину...
котрі не побоялися віддати
своі життя за Батьківщину...
Хлопчина цей ще зовсім молодий,
Не встиг в житті ніким ще стати,
А зараз він іде в страшну війну…
І вдома хлопчика чекає мати.
Та йде туди не просто так,
Не щоб відчути смерті смак.
Ні! Не вбивати- захищати
Свою Вітчизну- рідну матір.
Він залишає неньку вдома,
А сам іде в проклятий ад.
Лишає він дерев зелених крона,
Він залишає сонця сяючий смарагд.
Ні, не за себе, а за Батьківщину
Хлопчачі руки вперше автомат беруть,
Щоб захистити землю рідну,
Солдати- хлопці молоді у військо йдуть.
В очах і страх, і сум за рідним домом,
А ще - звитяга за Вітчизну стати.
Клянуться перед строєм сильним словом
І йдуть в похмуру бою далечінь,
А вдома хлопчика чекає мати
Сидить біля портрету сина при свічі.
Волосся неньки стало сивим-сивим,
А очі хлопця з вогником якимсь,
І у тумані поля бою, білім-білім,
Нарешті став цей хлопець кимсь…
Не встиг в житті ніким ще стати,
А зараз він іде в страшну війну…
І вдома хлопчика чекає мати.
Та йде туди не просто так,
Не щоб відчути смерті смак.
Ні! Не вбивати- захищати
Свою Вітчизну- рідну матір.
Він залишає неньку вдома,
А сам іде в проклятий ад.
Лишає він дерев зелених крона,
Він залишає сонця сяючий смарагд.
Ні, не за себе, а за Батьківщину
Хлопчачі руки вперше автомат беруть,
Щоб захистити землю рідну,
Солдати- хлопці молоді у військо йдуть.
В очах і страх, і сум за рідним домом,
А ще - звитяга за Вітчизну стати.
Клянуться перед строєм сильним словом
І йдуть в похмуру бою далечінь,
А вдома хлопчика чекає мати
Сидить біля портрету сина при свічі.
Волосся неньки стало сивим-сивим,
А очі хлопця з вогником якимсь,
І у тумані поля бою, білім-білім,
Нарешті став цей хлопець кимсь…
Теплова Дар`я,
Бахмацька гімназія
Бахмацька гімназія
Пошук по сайту
Детальніше...