Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Рятуймо сільську медицину!

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Шановні мої виборці, земляки !


Своє життя присвятив медицині, цій справі віддав п’ятдесят років, борючись із найнебезпечнішою хворобою людства - туберкульозом. Звернутись до вас мене змусили кілька обставин. Роблю це не тільки як лікар, а і як ваш депутат обласної ради, як громадянин.


Проблем у вітчизняній медицині доволі. Тут і незадо-вільне фінансування, і безкарне постачання населенню підроблених ліків, пробні щеплення несертифікованих вакцин дітям. Складається враження, що робиться це навмисно і цілеспрямовано, що за вивіскою «оптимізація» приховані дії, спрямовані на оптимізацію кількості населення.


Візьмімо такі два факти. У Рубанській дільничній лікарні працює головним лікарем Олег Петрович Калиняк, який небайдужий до потреб людей, знаю як досвідченого фахівця, професіонала своєї справи. До нього тягнуться односельці, хворі з округи, сподіваючись на досвід і відповідальне ставлення доктора до своєї справи. Навіть свої будні він організовує так, щоб пропагувати серед земляків здоровий спосіб життя. Він байдужий до алкогольних напоїв, не палить, поміркований у всьому. Якраз О.П.Калиняк не зрадив ні клятві Гіппократа, ні колегам, ні односельцям. Лікар відстоює право рубанців мати свою лікарню, яку прагнуть закрити.


Та обставина, що Олега Петровича , представника глибинки, знову переобрали головою районного осередку Товариства «Просвіта» свідчить про високий авторитет його не лише як лікаря, а й патріота, небайдужого до відродження українства.


Спали на думку слова видатного російського письменника М.М.Пришвіна: «Высшая нравственность - это жертва своей личностью в пользу коллектива. А высшая безнравственность - это когда коллектив жертвует личностью в пользу себя самого…»


Отож говорити про порядність, це говорити про Калиняка. Він вкладає часточку свого здоров’я заради збереження колективу медичних працівників, розуміючи, що кадри вирішують усе. Калиняк справді служить людям, і цей авторитет поширюється не лише на округу, а далеко за її межі. До нього на консультацію добираються хворі з усього району, навіть із-за його меж.


Калиняка люди поважають, а от чиновники намагаються його роботі заважати, цькують...


А ось тепер розповім про протилежну ситуацію. Головний лікар Бахмацької тублікарні Тараненко П.О. практично зруйнував Бахмацький міжрайонний протитуберкульозний диспансер. Йому «до лампочки» обурення людей від знущання над ними. Його дії - це професійне відступництво і пов’язані з цим страждання людей. Це глум над хворими.


А як інакше можна розцінити дії головного лікаря на фоні зростання у державі рівня захворюваності на туберкульоз? Це відбувається від несвоєчасного виявлення недуги, незадовільної діагностики і неналежного лікування хворих. Врахуємо ще й той фактор, що після закриття районного тубдиспансера хворі вимушені їздити на обстеження до обласного центру, уражаючи паличкою Коха оточуючих в електричках, автобусах, навіть на вулиці. 


Не секрет: якісна медична допомога в Україні нині доступна лише в обласних центрах. Звідси там і менший людомор. Так, у Чернігові в порівнянні із районами області рівень загальної смертності менший утричі. А рівень природного скорочення населення – аж у сім разів! І складається враження - це когось влаштовує. Дії горе-керівників від медицини не тільки не запобігають захворюванню цією страшною недугою, а, здається, навпаки, сприяють процесу. І це при багаторічній епідемії на туберкульоз.


Насторожують процеси, що відбувалися в країні протягом двадцяти років незалежності. Це й пропаганда насильства з телеекранів, внаслідок чого зросла криміногенна ситуація навіть у школах, де старшокласники з’ясовують стосунки поміж собою, знущаються над молодшими учнями. Стає майже нормою вбивство із-за якоїсь дрібниці, чи із-за бажання заволодіти сотнею-другою гривень. Уже вбивають ненароджених немовлят в утробі матері. Може, і справді комусь потрібно, щоб українців було менше. Колись із скептицизмом прочитав про вислів Маргарет Тетчер, яка буцімто сказала, що 51 мільйон українців – це занадто багато. А тепер не ви-ключаю, що такі слова могли пролунати. І хтось втілює побажання покійної леді в життя. Бо як пояснити, що Калиняка – справжнього лікаря, цькують, а Тараненка , який розвалює структури медицини, провладні структури кришують.


Згадалися асфальтівки в нікуди, у майже мертві хутори. Їх прокладання потребувало десятки мільйонів гривень. Робилося це начебто з турботою про кількох старожилів. Як поміркувати, для суспільства від того користі на ко-пійку. Адже немає доріг до більш людних сіл. Хтось ніяк не дочекається, коли в населених пунктах зовсім не залишиться мешканців, чи не почнуть там виростати розкішні садиби нових «троєкурових».


Після цих роздумів уже зовсім зажурився, доки не був запрошений на сходи сільських територіальних громад. Приємно здивувався небайдужості людей у Рубанці, Крапивному, Терешисі, в інших населених пунктах, до проблем взагалі і до сільської медицини зокрема. Люди усвідомлюють небезпеку відсутності належної медичної допомоги. А саме до цього веде закриття ФАПів, дільничних лікарень. Найактивніше в справі збереження лікарського закладу виступають рубанці. Може, від того, що більше ста років тому пан Рачинський збудував у селі і ту ж лікарню, школу, відкрив читальню, сіяв знання серед своїх односельців. І паростки тієї науки, що передавалася з покоління в покоління, даються взнаки ще й досі. Тут люди усвідомлюють, що в гурті вони сильні.


Отже, пам’ятаймо, уся уявна міць чиновників будь-якого рангу полягає в приреченому послуху людей. Якщо кожен не буде принишклою мишею, не стане боятися пацюків на посадах, то уявна сила чиновницького панства та їх посіпак перетвориться в пилюку.


Таким чином, шановні мої виборці, якщо хтось із вас, у тому числі із медичних працівників, дізнається, що нависла загроза «оптимізації» вашого медичного закладу в селі (селищі), то негайно бийте на сполох і через церковні дзвони, збирайте сходи громадян та приймайте рішення про заборону такої шкоди життю і здоров`ю людей; про непокору у виконанні несправедливих наказів чиновників. Це відповідає статті 19 Конституції України, у якій визначено: “Ніхто не може заставити громадян виконувати злочинні накази, які суперечать Конституції України…” Зокрема, статті 49 Конституції України, де записано: «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається без-оплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних за-кладів усіх форм власності».


Лише згуртованістю відіб’ємо сатанинське намагання теперішніх горе-організаторів охорони здоров`я ліквідовувати, скорочувати, руйнувати лікувально-профілактичні заклади в селах і селищах.


Збори кожної сільської громади вправі відстояти закриття лікарських закладів на їх територіях.


То, шановні земляки, єднайтесь!


Микола Шимко,
член постійної комісії з питань
охорони здоров`я Чернігівської облради
.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове