Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Спасибі всім

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Ще раз переконалася, як небагато потрібно літній людині для щастя. Для цього досить трохи уваги і людського тепла. А саме цього було доволі на зустрічі-«вогнику», на який запросили близько півсотні літніх обмачівців. Спасибі керівникам села за подароване нам свято, спасибі організаторам, хто вдихнув у свято душу. Особливо постаралася школа, відчувалося, що програму готували від серця, турботою про нас в ній був сповнений кожен рядок. З душею виконували роль ведучих вчитель Тетяна Іванівна Корженко та учень Роман Стельмах. А ще школярі і педагоги підготували безліч художніх номерів – були тут і пісні, і вірші, і дотепне слово.


Ще на початку привітали нас сільський голова і голова ради ветеранів. В якійсь частині свята запрошених попросили поділитися спогадами про власне життя, про життя рідного села. Стільки цікавого почули від наших літніх односельців. Є про що розповісти ветеранові Великої Вітчизняної війни Семену Федотовичу Лосю, якому вже виповнилося 93 роки. Були у його долі і фронт, і роки відбудови, та найдовший відрізок життя, 20 літ, віддав лісу. А Ганна Михайлівна Городненко півстоліття пропрацювала дояркою, все своє трудове життя присвятила цій же справі і Марія Іванівна Ярошенко. Цікаві біографії у Івана Єлисейовича Ричка та інваліда війни Івана Григоровича Блажка. Про відбудову села цікаво розповів колишній бригадир будівельників Іван Сакович Кошка. За всіма тими спогадами вималювалася жива історія мого рідного села. Яку ще яскравіше проілюструвала Марія Федорівна Брагінець, колишня вчителька, яка зібрала багатющий матеріал із минувшини села.


Був ще момент, коли присутнім запропонували виконати хоча би по два куплети улюбленої пісні. Подивувалася, скільки в Обмачевому талановитих людей. Порадував приємним голосом і сільський голова Віталій Михайлович Кухаренко. Мабуть, не лише я подивувалася його вмінню, хоча згодом пригадала давній сільський хор, де успішно співав за молоду і сьогоднішній виконавець.Та неперевершеною залишилася Надія Іванівна Завадко, це і не дивно, адже вона щойно повернулася із Всеукраїнського фестивалю гармоністів і поповнила свій репертуар новими частівками.


Не переповісти, скільки приємного подарувала ця зустріч. Розходитися не хотілося, здавалося, що життя наповнилося новим змістом.


Нам небагато потрібно для щастя. Красиво висловився керівник нашого сільськогосподарського підприємства Олег Іванович Миколаєнко:


- Всі станемо колись літніми людьми, тож давайте дбати про старожилів кожного дня. Це ті, хто подарував нам життя, хто створив все те, що маємо сьогодні...


Золоті слова...


Вже завершувала допис, та в уяві знову залунала пісня у виконанні директорки школи Раїси Михайлівни та педагога Алли Кирилівни Божок. Співали вони з душею.


Євдокія Танцюра, вчителька-пенсіонерка

Коментарі   

0 #1 Влад. Кадала 14.10.2013, 09:20
Пані Євдокія! Ви молодець, що знайшли такі теплі слова про своїх односельців! А що стосується Віталія Михайловича, скажу, що саме такі люди повинні і мають право очолювати громади. Влад. Кадала

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове