Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Жіноче обличчя Бахмацької міліції

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Міліція – це робота для справжніх чоловіків – мужніх, сильних, витривалих. Працювати в ній можуть лише громадяни, які по-справжньому люблять життя, людей… Адже доводиться ризикувати власним життям… А хіба жінки менше люблять життя, хіба вони не здатні до ризику?!


У дружному колективі Бахмацького райвідділу міліції несуть службу 10 атестованих працівниць міліції. Жінки в погонах не бояться важкої, відповідальної, а часом і сповненої ризику роботи. Обравши собі міліцейську долю, вони працюють слідчими, дільничними інспекторами, в оперативних службах. Одним словом всюди, де трудяться чоловіки. І ніхто їм послаблень не дає…


Як стверджують мої колеги, з суто жіночим складом характеру в правоохоронних органах довго не протримаєшся. Жінка в міліції – це, безумовно, особливе явище. Сильна половина з повагою і навіть любов’ю ставиться до «своїх» жінок. З упевненістю можна сказати, що жінки стимулюють роботу чоловіків, що значно допомагає поліпшити показники в роботі.


А чи багато чоловіки знають, про що мріють, які інтереси мають поза казенними приміщеннями, що взагалі думають про свою роботу представниці прекрасної статі? На жаль, ні. Тому напередодні професійного свята ми прочиняємо вікно у світ професії для справжніх чоловіків із жіночим обличчям. Наші героїні—бахмацькі жінки-міліціонери.


17 років свого життя віддала службі у райвідділі міліції старший слідчий слідчого відділу майор міліції Людмила Григорівна Силка. Вона сходинка по сходинці досягла посади начальника сектору дізнання Бахмацького райвідділу міліції, але професія дізнавача стала тільки новим етапом до посади старшого слідчого. «Мій вибір працювати слідчим , – зізнається, – був зумовлений кількома причинами. Це і бажання бути корисною людям, і прагнення боротися з негативними явищами в суспільстві… Була й романтика, почерпнута з фільмів про життя слідчих. Але я не шкодую, що обрала собі долю правоохоронця. Не стверджую, що мені легко, але жодного разу не пошкодувала про свій вибір, бо тут я набула авторитету і поваги, з якими ставляться до мене колеги і друзі». Додам, що поважають і люблять Людмилу Григорівну за щиру відданість справі, незвичайну витримку і зібраність, за справедливість і сердечність… як жінку, яка попри всі труднощі і зайнятість на роботі всю себе присвятила, вихованню доньки, якій подарувала свою любов і ніжність.


Анна Пелехата – слідча слідчого відділення Бахмацького РВ УМВС, капітан міліції. У правоохоронних органах служить уже 7 років. Вона – сумлінний, чесний, порядний, вимогливий і дуже обов’язковий, уважний до людської долі слідчий. За її словами, «Немає нічого важчого, як поєднувати професію, що вимагає ненормованого робочого дня, часто без вихідного — з… обов`язками мами. Але встигаю, мушу. Бо наша служба вимагає величезного напруження духовних сил, аби переграти носіїв зла, які прагнуть завести в оману, утаїти своє минуле, приховати злочин. Від уміння, професіоналізму слідчого, його високої моральності залежить не тільки доля людини, але й її віра у справедливість та невідворотність і непорушність його величності – Закону». Анна Олександрівна з бідою людською знайома не з чуток. Скількох людей, що збочили з прямої життєвої дороги, вона вислухала, скільки виважених і щирих порад дала іншим!


Роботу в Бахмацькому райвідділі міліції Антоніна Михайлівна Богуславська розпочала психологом, а з 2003 року і по теперішній час працює старшим інспектором відділу кадрів. Там вона переконалась, що можна полюбити свою роботу, коли вкласти в неї душу. Вважає, що її робота – джерело радості, бо поєднує близьку її серцю працю із спільною справою колективу. На запитання, чим причарувала її служба в міліції і чи не шкодує вона в зробленому життєвому виборі, відповіла: «Йдучи на роботу в міліцію, я обирала не просто життєвий шлях – я обрала собі долю».


Що може бути кращого на світі, як жінка-мати?! Антоніна Михайлівна сама виховує сина. Вона віддала роботі в органах внутрішніх справ ось уже 12 років свого життя.


Коли розмовляєш з хорошою людиною, розумієш, що її ніколи не спіткає доля загубитися у загалі: розумні, ледь іронічні очі, що випромінюють тепло, доброзичлива, щира посмішка, гідність у кожному русі, неповторний шарм жінки, впевненої у собі, проте напрочуд м’якої й жіночної. Цей опис підходить усім жінкам–міліціонерам, та найбільше він стосується оперуповноваженої відділу кримінальної міліції у справах дітей, старшого лейтенанта міліції Лесі Бурдини. 3 роки вона віддала роботі з неповнолітніми, або й малолітніми громадянами Бахмача та району. Трапляється, з підлітками працювати набагато складніше і важче, ніж з дорослими. Та, як зізналася Леся Миколаївна, працювати хоч і важко, та цікавіше. Бо, каже, «усі діти дуже різні, а відшукати ту єдину стежину до дитячого серця, відтаяти на ньому кірочку льоду, вселити тепло, добро – це благородно!»


Справді, тут мало бути педагогом, психологом. Тут ще потрібне незрадливе материнське серце, яке б відчуло тонко, як настроювач струни музичного інструменту, душу дитини, - щоб заставити її відізватися неповторно-красивим, з ніжним забарвленням, але неодмінно вірним звуком. А ще слід довідатися про вподобання дитини, виявити її можливості, схильності до добра і зла, навички, і тільки тоді допомагати. Ця робота схожа на працю хірурга. Безліч аналізів, обстежень, й аж після цього – правильний помах скальпеля. Бо діти дуже тонко відчувають найменшу фальш, найменшу несправедливість . «Я вже звикла до своєї роботи настільки, що ні на яку іншу не проміняла б її», – каже Леся Миколаївна.


Усі, про кого веду розповідь і про кого тут не згадала – красиві, молоді, енергійні дівчата і жінки. Усіх їх об’єднує любов до чоловічої професії, якій вони надають свого жіночого шарму, своєї жіночої логіки й ерудиції.


Ось такі вони, жінки–міліціонери – чи у суворій формі, чи вдома на кухні, на базарі, в перукарні, за святковим столом – завжди залишаються чарівними. Це від них серце наповнюється радістю, і світ здається кращим.


Усіх працівниць Бахмацького РВ УМВС з нагоди професійного свята вітає його начальник - підполковник міліції Ігор Антоненко, який каже:


— Любі, кохані, чарівні! Слова ці адресую не тільки жінкам-міліціонерам, але й усім дружинам моїх колег, адже дружина правоохоронця разом з ним стоїть на захисті закону, держави і насамперед своєї сім’ї. Прийміть мої щирі вітання з професійним святом, прикрашеним вашими чудовими усмішками і неповторною красою. Ви завжди поруч з нами. Ми щодня, щогодини, щохвилини відчуваємо вашу турботу, готовність прийти на допомогу і любов, які нам так потрібні. Ваша віра в те, що ми неодмінно вийдемо переможцями в двобої із злочинцями і повернемося до вас, у створений теплом ваших душ затишок рідної домівки, надихає нас на нові перемоги, додає сил і мужності. Бажаємо усім вам, дорогі наші жінки, міцного здоров’я, родинного щастя, спокою і благополуччя. Нехай для вас сяє лагідне сонце, а негаразди обходять вас стороною!


І.Є.Антоненко,
начальник Бахмацького
РВ УМВС

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове