Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Спасибі за виставу!
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 21 березня 2014, 13:24
Треба ж було зайти мені того дня до школи, а там учні ставили виставу. Зразу вгадала „Наймичку” Шевченка. Дійство тільки-но почалося, вирішила подивитися - привабили і костюми, і декорації, і вишивані рушники. Останні багаторазово бачила на різних сільських святах, але тут вони випромінювали якесь хатнє тепло, здавалися яскравішими, немов дихали. Мало-помалу дійство захопило, згадалися радіопередачі „Театр перед мікрофоном”. Хоча там виступали професійні актори, п’єса на шкільній сцені захоплювала більше. Дивувалася, як дев’ятикласники так майстерно, проникливо виконують свої ролі.
Вже мала б йти по своїх справам, та дійство не відпускало. Хоча знаю „Наймичку” майже від слова до слова, переживала зміст Шевченкового шедевра заново. Вже і непрохану сльозу крадькома витерла, а тоді помітила, теж саме роблять інші присутні у залі. Трішки не додивилася, у дійсність повернув мобільний телефон, який поквапив до термінових справ. А так хотілося побути із Шевченковими героями ще.
Днями зайшла розмова про нашу сучасну молодь, звісно, у гурті критикували її гостро. Ще недавно підтримала б ту критику і я, а тепер згадала старшокласників на сцені, як вони відтворювали думки і переживання своїх героїв, і подумала, що так щиро перейматися чужим болем можуть тільки добрі душі.
І щоб хоч якось віддячити моїм юним землякам-пісків’янам, назву поіменно всіх героїв вистави. Зворушливо, майстерно виконувала роль Ганни Ірина Луговик . Не можна було не повірити у страждання Наймички. Старалися Віктор Пушенко, котрий був дідом Трохимом, і його однокласниця Вікторія Яременко, яка грала бабу Настю. Запам’яталися Вікторія Яременко і Владислав Гавриленко, за п’єсою – Катерина та Марко.
Ведучими були Яна Шепель і Жанна Бабич.
Було б несправедливим не назвати ім’я вчительки української мови і літератури Мотрони Петрівни Євченко – ініціатора багатьох гарних справ у школі Спасибі їй за зерна добра, які вона сіє в душах наших дітей.
Катерина Луговик
Детальніше...