Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Захистимо наших захисників!

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Не можна самозаспокоюватися, знаючи, що „брат у воріт”. Особливо, якщо цей многоликий „брат” – це стотисячна армія „визволителів”, яка стоїть на кордоні, озброєна найсучаснішим озброєнням типу „Град” й чекає на порух голови свого „фюрера”.


То ж бахмачани не сидять, склавши руки. Так, 24 березня о 4-30 ранку з Бахмача стартував автопробіг „Народ і армія єдині”. Багато бахмачан відгукнилися на заклик Бахмацької Народної ради, опублікований в минулому числі „Порадника”. Одних продуктів назбиралося десь 2,5 тони, що зайняли пів-автобуса. Це і картопля, цибуля, домашня консервація, сало, крупи, яйця, олія, борошно – всього не злічити. Підприємці допомогли цигарками, шоколадом, кавою, чаєм, ліками, предметами гігієни. Оптова база „Салют” відкрилася навіть уночі, щоб зробити свій вагомий внесок. Супроводжували вантаж бійці нашої самооборони: Ігор Шуляк, Сергій Дудко, Ігор Сипливий з сестрою та підприємці Юрій Копа з всією сім’єю, Микола Мицик, Сергій Живодір, Олег Рубан.


Так як військові з навколишніх блок-постів вже повністю забезпечені продуктами і пальним – навіть відмовляються брати, то вирішено було везти допомогу у віддалені райони, які потребували її. Вибір впав на Вороб`ївку, де розташовані прикордонники, бо надійшов „сигнал”, що у сусідньому Новгород-Сіверському районі місцева влада майже саботує допомогу прикордонникам.


У Батурині до наших авто приєдналися конотопці, потім – самооборона з Мени, Коропа, Сосниці. Конотопці виділили активістів, допомогли юридично. Всі машини їхали за кошт власників. Найактивнішу участь прийняв і батуринець Пишенко Віталій Іванович. Тож в Новгород-Сіверському висадився „десант” вже з більш ніж десятка машин. Пішли „в гості” до місцевого чиновника – голови РДА. В’ячеслав Маркович Кауфман, за свідченням місцевих жителів добре себе почуває при будь-якій владі. А з таким протеже добре себе почуває у Новгороді і дідусь Ілліч, стоячи собі спокійно на постаменті у центрі міста. Спочатку чиновник принишк, побачивши таку юрбу людей у своєму кабінеті. Мовчки слухав про те, як у нього в районі „допомагають” військовим, а деякі директори шкіл дозволяють собі агітувати за „ро-сійських визволителів”. Та, певно зрозумівши, що автомайданівці прийшли не по його „душу” – розправив „крила” і пішов у контр-наступ. Розповів, що не боїться ні прокуратури, ні СБУ. І що у них „все під контролем”. Звичайно, бо надихає його зі стіни тепер вже не портрет Януковича, а Ігоря Рибакова, регіонала, який, до речі, теж ніде „не засвітився” у допомозі військовим. Зі слів очі-льника району тільки картоплі в них є по 3-4 тони у кожному господарстві, от тільки довезти її до військових чомусь нічим. На це автомайданівці запропонували прислати свій транспорт з Бахмача. Тож віри таким чиновникам чомусь мало. Самооборонівці, прощаючись, пообіцяли навідатися через тиждень.


Зробивши коло по місту, розбурхавши його сигналами клаксонів, автопоїзд вирушив далі. Дорога значно погіршилася і до прикордонників ми приїхали десь години через дві. Сказати, як вони зраділи – не сказати нічого. Певно дійсно, не часто їх балують візитами. Та й обстановка, як кажуть, „зобов’язує” – до кордону з Росією менше 15 км. Поки жінки розпитували про все на світі бійців, чоловіча сила згодилася для розвантаження подарунків. Десь за півгодини впоралися. Поспілкувалися з командиром, який завірив, що сил для зупинки ворога на цьому напрямку достатньо, щоправда уточнив – «до прибуття підкріплення». Підтвердив інформацію, що з допомогою місцева влада не сильно поспішає. Гречно подякував всім на прощання, і побажав миру. А наш автопоїзд вже поспішав у зворотню путь – до домівки залишалося більше 150км.


Звісно, на цьому наша допомога не закінчується. Розпочавши з паливно-мастильних матеріалів, продовжуючи збирати продукти і гроші для армії, щодня телефонуючи 565, наші активісти започаткували точкову адресну допомогу конкретним військовослужбовцям. Адже, бійці будуть захищати нас від ворога, знаючи, що у них надійний тил, їх дружини і діти здорові, не хворіють.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове