Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Обмачівська козачка

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Багато років підряд у моєму рідному Обмачеві святкували День села. Минулого серпня це дійство не відбулося. Багатьох моїх земляків це засмутило, але всі розуміють, нині не до урочистостей. Переглядала фото минулих років і натрапила на знімок нашої співухи Аліни Онопи. Вона одна із найактивніших обмачівських дівчат-самодіяльниць. Їй лише шістнадцять, та завзятості і хисту їй не позичати.


Не рідко доводиться чути, що діти із сільської місцевості здебільшого зайняті домашнім господарством, що їм не вистачає часу на заняття мистецтвом. Але є серед сільської молоді ті, хто закоханий у пісню, художнє слово, у жвавий тонок. Саме на цих юних талантах тримаються концертні програми до багатьох свят.


А днями випала нагода поспілкуватия з Аліною.


- Ще змалечку помітили в мені талант віршувати, а в подальшому це стало моїм захопленням. Коли беру ручку та записник – відпочиває моя душа, - поділилася дівчина.


Якось юна поетеса набралася сміливості і прочитала на святковому шкільному вечорі власні вірші. І одноклассникам, і вчителям її самобутні куплети сподобалися. Відтіль з того часу у неї чимало замовлень: хтось просить допомогти скласти віршоване освідчення, іншому потрібне привітання зі святом, з днем народження чи сімейною урочистістю.


Аліна писала вірші закоханим, а якось вперше закохалася і сама, то присвятила вірш своєму обранцю.


Як все сумно застоганало,
Розлилось по всій землі,
Тільки тінь моя зосталась
Одним-одна у тихій млі.
Усе довкола затихало,
Листок останній на землі.
І місто вже не поспішало,
Кудись тривоги відійшли.
І я лежу в холоднім поті
І дивлюся дивні сни
Це вже було?
Чи це ще буде?
І як іти по цій землі?


Ці риторичні запитання свідчать про перше розчарування і про пошук нового шляху, як жити далі… Проте, сказати, що Аліна песиміст, неможливо. Адже вона завжди перша у всьому.


Зі своїми віршами Аліна виступала на конкурсі «Поліський зорепад» у місті Бахмачі. Відтак, зайняла перше місце у номінації «Авторський вірш». Після гучної перемоги Аліна взяла курс на Чернігів, там здобула друге місце. Мені, майбутньому філологу, особливо цікаво спілкуватися із юною майстринею художнього слова.


Крім того, як вже говорила, тішить односельчан і милозвучним голосом. То жодне свято в Обмачевому не обходиться без її вокалу.


- Душа співає і співатиме, адже життя прекрасне, і поки ми живемо на цій землі, повинні творити прекрасне! – гаряче промовляла Аліна і додавала: - Якщо стараєшся, віриш в себе, обов`язково досягнеш омріяних успіхів.


До слова, у Батуринській школі її голос оцінили достойно – обрали Аліну «Козачкою року».


Наталка Цибуля,
 студентка


На знімку: Аліна Онопа біля мікрофона

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове