Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Миру тобі, максимку

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Зазвичай, приходжу у храм на свята –Різдво, Водохреща, Великдень. Інколи присутній на вінчанні молодих родичів, трапляється проводити близьких в останню путь. Тепер же захотілось побувати у церкві звичайного недільного дня. Пішов, аби заспокоїти біля образів збентежену душу – навколо стільки брехні, пустопорожніх обіцянок, на кожному кроці розмови про війну, про смерть, про знедолених. Одні збирають гроші на бронежилети, на сучасну зброю, щоб іншим було легше вбивати таких, як вони. Світ перевернувся…


Благодать Спасо-Преображенського храму заспокоїла, відірвала від чорних думок. З церкви йти не хотілось, залишав її ледь не останнім. У притворі зіткнувся з приятелем. Володимир тримав у руках пакунок, здогадався, що притискає до себе закутане у ковдру дитинча.


- Збираєшся у куми? – звернувся замість привітання.


- Ні, це мій синочок, - з неприхованою гордістю відповів Володимир. – Хрещені батьки ось, поруч…


Скористався зручною нагодою затриматися у храмі ще і повернувся.


З Володимиром Большаком знайомий по роботі у СТОВ «Надія». І хоча працюємо тепер у різних місцях, все ж при зустрічах із задоволенням спілкуємось. Приємно подивувався , що щасливий батько дочекався таки народження сина. Вони з дружиною Наталкою виховують старшеньку Вікторію і семирічну Ганнусю. Тепер гуртом ставитимуть на ноги і маленького Максимка.


Хрещення відбувалося як завжди. Отець Ігор звично , проте урочисто, з підкресленою акуратністю виконував усі канони обряду. І коли нарешті завершив, до сім’ї православних християн доєдналась ще одна душа нашого юного земляка. У коротенькій напутній промові священик дав пораду хрещеним батькам, як у вірі, боголюбії і чеснотах виховати праведного християнина.


- Віднині над вашим дитинчам пильнуватиме янгол-охоронець. Допомагайте йому, - пролунали його слова.


Присутні хрестились, пошепки звертаючись з молитвами до святих на іконах. Подумав, що крім здоров’я, щастя, всіх земних благ всі просили для Максима ще і миру.


- Поверни, Господи, Україні чисте, прозоре, спокійне небо.


Микола Горовий

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове