Сторінка історії села Бахмач-II (Продовження)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 05 грудня 2014, 10:44

На прохання бахмачан перегорну ще кілька листів Книги Пошани колгоспу імені Щорса. У них згадані сумлінні працівники, які примножували здобутки району. Тваринниці: Лідія Михайлівна Демченко, Ганна Захарівна Швачка, Віра Григорівна Бадай, Тамара Яківна Дудко, Раїса Іванівна Іванько, Макаренко, Афанасія Антонівна Галат добивалися високих добових приростів ваги телят і свиней, записи тієї пори свідчать, що вони - роботящі і авторитетні у своїй галузі. На сторінках Книги в різні роки занесені доярки, які досягали трьохтисячних надоїв молока на фуражну корову. Це Любов Степанівна Парасочка, Ольга Миколаївна Бадай, Антоніна Дмитрівна Кравцова, Галина Пилипівна Бридка, Марія Семенівна Ніколаєнко, Віра Михайлівна Воронченко, Антоніна Сигізмундівна Путилівська.

У листопаді 1967 року зроблено запис про Ганну Павлівну Борщ, 1927 року народження. Тут сказано: «Звеньевая с 1962 года, исключительно трудолюбива, обладает хорошими организаторскими способностями. Неоднократно исполняла обязанности бригадира полеводческой бригады. Её звено в 1967 году на площади 100 га вырастило по 317 центнеров сахарной свеклы, а на площади 50 га - по 130 центнеров картофеля. Отзывчивая на запросы, внимательна к труженикам, за что колхозники её уважают». Стислі рядки не здатні розказати про все те, чим вирізнялася наша землячка. Прийшла у колгосп у важкі роки відбудови, коли господарство відроджувалось після руйнувань Великої Вітчизняної війни. Ті, хто ще пам’ятають ланку і її ватажка, у першу чергу, згадують співочі голоси колективу. Чи йшли у поле, чи поверталися натомлені з роботи, завжди співали. Першою затягувала Ганна, відступала втома, забувалися прикрощі, хотілося жити.

Сьогодні тими врожаями аграріїв не здивуєш, а тоді то був справжній трудовий подвиг. І здійснювали їх усі герої сторінок Книги Пошани.

Упізнаю керівників середньої ланки – бригадирів-фронтовиків. Це Василь Степанович Дорош, Олександр Павлович Грищенко, Степан Сергійович Василенко, бригадир городньої бригади Катерина Савеліївна Лисун, агроном Олександр Микитович Ровний.

На початку 30-х років минулого століття у селі з’явився перший трактор, у 70-х роках у колгоспі було до 50 тракторів, комбайнів та автомашин.

Вагомі трудові здобутки мали механізатори артілі. Василь Антонович Бридкий з 18 років на тракторі; Анатолій Михайлович Василенко, який в 1975 році став на вахту і за 40 годин зорав 42-гектарне полеі; Михайло Олександрович Ганзя 25 років пропрацював на тракторах і комбайнах, в 1975 році на комбайні СК-6 обмолотив 310 гектарів зернових.

Механізатори артілі заслужено одержували грошові і матеріальні премії, завойовували перші місця серед польових станів тракторних бригад Чернігівської області.

На в’їзді до тракторного стану колишнього колгоспу ім. Щорса більше 40 років тому було встановлено «Монумент трудової слави». На постаментах застигли трактор «Універсал» та сівалка - ровесники артілі. Більше року тому ці раритети, на жаль, з п’єдесталу зникли. Здається, чогось не вистачає тепер на дільниці, а нинішня техніка вже не здається такою сучасною.

Володимир Соловецький,
голова ради ветеранів села Бахмач

• < Попередня
• Наступна >