Свою Україну любіть! За неї Господа моліть!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 06 лютого 2015, 10:16

Під таким простим і знаково-промовистим гаслом-закликом відбувся патріотичний захід у Бахмацькій ЗОШ І-ІІІ ст. №5. Розпочався хвилиною мовчання та запалюванням свічок, лампадок. Дівчатка виконали хореографічну композицію «Молитва за Україну», під час якої присутні пригадали всіх героїв Небесної Сотні та воїнів, які загинули в зоні АТО.

У ці драматично-тривожні дні, коли під реальною загрозою опинилася Україна – вільна, нова і заплакана мати, яка майже щодня ховає своїх дітей, Шевченкове слово звучало особливо проникливо, гостро й актуально, пророче й обнадійливо.

Захід вразив тим, що ми ніби поринули в історію нашої країни з часів сивої давнини, звідки крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, до сьогодення.

Нам є на кого рівнятися і з кого брати приклад. Пісні підтримували бойовий дух козаків, оборонців рідної землі, їхню віру в торжество свободи та справедливості.

Коли перед очима зринають слайди із пораненими та вбитими героями, проглядаючи фотографії, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з Гімну. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати мелодію, яка кличе до високого і світлого. Недарма в новорічну річ 2014 року на Майдані Незалежності в місті Києві близько 500 тисяч українців хором заспівали Гімн України, встановивши рекорд.

Згадувалися вірші Великого Кобзаря, адже доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для її пробудження й визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі. Його безсмертні вірші чудово доносили юні патріоти – учні 6-А класу.

Сьогодні ми з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної Сотні. Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжають їх як героїв. Але герої не вмирають! Вони завжди будуть у наших серцях. Мимоволі накрадаються сльози на очі, коли діти читали вірш Людмили Максимлюк:

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
…Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

- Їхні імена назавжди викарбуються в нашій пам’яті, адже вони відстоювали та боролись за наше з вами майбутнє. Вони давали нам віру в себе та впевненість, що тобі завжди підставлять плече допомоги. Вони несли єдність духу та думки українського народу і плекали в нас ще більшу любов до вільної, мужньої неньки України. Вони ішли до кінця, несучи в серцях любов до своєї країни. Вони були впевнені у її великому майбутньому.вони подали нам приклад. Вони – наша гордість та слава, - піднесено промовила організатор заходу Лариса Лагно.

У заході взяли учать волонтери, які передали дітям Прапор України з автографами воїнів з зони АТО. А учні у відповідь подарували листівки з малюнками Голуба миру.

Присутніх вразила інсценівка «Україна». Важко уявити, що над рідною землею клекочуть гармати, повітря здригається від вибухів, а відчай панує в очах людей. Та як же гірко плаче наша Україна, але:

... і прийде мир і спокій в наші хати,
І розіб’ються вщент ворожі плани,
Героїв буду вічно пам’ятати!
Лейтмотивом заходу була фраза:
Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,
У кожнім нашім «Я» - частина України.
Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина,
Мільйони різних «Я», а разом – Україна.

Діти з таким натхненням й запалом переживали свої ролі, що ніхто не залишився байдужим до цього свята. Зі словами вдячності до дітей та вчителя звернулась директор школи Ірина Оніщенко.

Тож дякуємо Ларисі Михайлівні та нашим дітям за таке чудове свято. Сподіваємося, що мир і спокій прийдуть у рідну Україну.

Вдячні батьки 6-А класу

• < Попередня
• Наступна >