Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Рідна вулиця - частка душі

Рейтинг користувача:  / 1
ГіршийКращий 

Кажуть, вулиця для людини – це часточка її життя. Справді, скільки тут сходжено нею кроків! Усе частіше задумуєшся над цим, коли проживеш кілька літ на одному й тому місці. Знаєш усіх сусідів, вважаєш їх майже родиною. Ми, жителі вулиці Богомольця, завжди живемо у мирі й злагоді. Треба було провести до будинків газ, дружно зібралися, обговорили це питання. І спокійно, без лайок і нарікань, маємо у будинках газ. Або ж, коли настане весна, то ми виходимо прибирати вулицю.


От і зараз наша вулиця прибрана, та несподіванкою стало те, що на Сорок святих, у неділю 22 березня, ми всі стурбовано обговорювали одне й теж питання : Хто це зробив? Як можна було?


Але зрештою все по черзі. Того ж 22 березня хтось із невідомих викинув із мішків сміття біля будинку № 11. Зрозуміло, що там колись було подвір’я „Заготконтори”, а зараз стоїть асфальтована, нікому не потрібна територія, з велетенськими заростями та кущами.


Років з п`ять навіть хтось хотів будуватися на цьому ж місці. Але здійнявся такий галас навколо цієї побудови, що усе зупинилося...

Мабуть, уже назавжди. Та не раділи ми цьому, жителі вулиці Богомольця, бо знали, що коли людина приведе все до ладу, то приємно буде і жителям, і їй самій. Але не так сталося, як гадалося.


Ми вже не говоримо про те, що на вулиці живе переважна кількість пенсіонерів, які, звичайно, увечері бояться пройти навіть до церкви, хоча це зовсім неподалік. Дуже накипіло вже нам. Світла на вулиці ніколи немає. Дорога розбита, а тут ще й сміття. Згодні ми, що зараз немає коштів, щоб поправити дороги, включити хоча б дві лампочки на вулицю. Заздримо по доброму вулиці Зоряній. Там на кожному стовпі горить світло. Чим гірша Богомольця? Сюди і транспорту більше їздить, і людей ходить більше то на базар, то до церкви. Скільки ми зверталися з цим питанням і в добрі часи, але нас ніхто ніколи не чув. Болить нам те, що скоро на нашій вулиці буде міське сміттєзвалище.


А ще ми, жителі вулиці, дуже просимо мешканців багатоповерхівок не приносити сміття під двори. Особливо це стосується дітей, яких не раз бачили, ловили за руку. Ті ж пояснювали, що загулялися і не встигли винести сміття вчасно біля свого будинку.


Шановні дорослі, учіть дітей культури змалечку, бо нам не світить не тільки потрапити в Євросоюз, а й взагалі продовжувати жити на цій квітучій землі, бо вона перетвориться на сміттєзвалище.


Мешканці вул.Богомольця

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове