Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Чорною рискою по ведмежій послузі

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Є в мене блокнот, списаний наполовину прізвищами знайомих із вказаними номерами телефонів. Ті номери інколи закреслював і надписував зверху нові п’ять цифр. Інколи переписував ще раз. А останні рік-два додалось чимало номерів, що довелося викреслити назавжди. Спочатку ця тенденція торкалась телефонів міста, а тепер почали скасовуватись номери і на селах.


Зразу над цією тенденцією не задумувався. А не так давно (30 квітня) в мене зіпсувався власний стаціонарний телефон. Спочатку він передавав радіопрограми, а потім замовк зовсім. Живу край світу, на хуторі. З рештою світу підтримували контакт часто лише через слухавку, тепер такої можливості позбавлені. В моїй родині всі маємо мобілки, але перебуваємо у зоні невпевненого прийому. До того ж у багатьох моїх знайомих мобільного зв’язку немає, і єдиний спосіб поспілкуватись - провідний зв’язок. І ось тепер така напасть.


Хутір є хутір. Одна справа, коли не поздоровлю когось з днем народження, а інша, не дай, Боже, якогось лиха. То залишишся без можливості набрати ні «101», ні «102», ні «103».


 Спочатку зателефонував про свою біду із борзнянських Плисок до бахмацького «Телекому». (цікаво, що і у Борзнянському районі і на Ічнянщині із зв’язком все гаразд). Пообіцяли відремонтувати. Чекав кілька днів. Зателефонував ще раз – знову обіцянка і тиждень очікувань. Мусив їхати у райцентр. Знову не відмовили. Але віз, як кажуть, все ж там. Подався до начальника. А він відмахнувся від мене, як від надоїдливої мухи.


Ось і відкрив свій записник. І дивлюся на закреслені номери. І розумію тепер, чому абонентна мережа телефонного зв’язку „худішає”. За такого керівництва незабаром начальник «Телекому» буде спілкуватися лише із своїми підлеглими. Люди все частішіше відмовляються від таких ведмежих послуг.


Сподіваюся, що цю публікацію прочитають не лише у „Телекомі”, а й новопризначений голова райдержадміністрації.


Допоможіть хуторянам, це єдиний телефон на 11 дворів.


Юрій Вовкогон, хутір Грушівка

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове