9 вересня у Бахмач повертається весна

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 18 вересня 2015, 10:46

Все більше років віддаляють нас від вересня 1943-го, коли на початку тієї осені наш край почали звільняти від ненависного ворога. Це відбувалося більше семи десятків літ тому, мало свідків тих подій залишилось серед нас. Але радісний день 9 Вересня є світлою сторінкою в історії нашого міста. А бахмачани ще й зараз із вдячністю згадують тих, хто переміг нацистів. Це ще раз засвідчили масові заходи, що традиційно відбулися біля монументу «Танк», а потім, після ходи центральними вулицями, продовжились біля Меморіалу Слави.

Не стану переказувати подробиці подій урочистого мітингу – подібне відбувається в усі роки.

Мій давній знайомий Василь Дорош - син фронтовика, племінник бійця-сталінградця, поділився спогадами, якими запам’яталися ветерани Великої Вітчизняної багато років тому в урочистій ході. Згадав, як кожний їх поступ сповнювався характерним звуком, що породжувався тертям тисяч бойових нагород, орденів і медалей, одна об одну на грудях колишніх бійців…

Тепер ветеранів явилось не кілька сотень, а лише вісімнадцять. Стільки змогли дістатись цього священного місця з усього району. Хода їх далеко вже не така бадьора як колись. Для наших сивочолих бійців перемоги поставили стільці, розташувавши їх у найпочеснішому місці на виду у всіх присутніх (на фото). Саме тут їх вітали, вручали букети і нагороди від імені Президента.

У самому Бахмачі живуть понад 30 ветеранів. Звісно, не всі змогли дістатись на урочистість. Але про те, що їх не забули, що їх шанують і пам’ятають, знову засвідчила громадська організація «За майбутнє Бахмаччини». Її голова Ігор Булах із активісткою Ольгою Допою відвідали кожного із сивочолих героїв-земляків. Передали їм слова вітання і вдячності за героїчний подвиг у роки війни.

Першим перевідали Пилипа Івановича Ковтуна. Мабуть, наймолодшого серед ветеранів, бо пішов на фронт, як тільки виповнилось 17. Як отримав право на заслужений відпочинок після 30 років праці на залізниці, не поспішив тим скористатися, а подався на роботу у колгосп імені Ватутіна, чому віддав 18 літ. Цікаво, добирався в село велосипедом, а взимку долав відстань на лижах або ж на ковзанах.

Про всіх, кого перевідував Ігор Миколайович, можна цікаво розповісти, бо життя кожного - то ціла захоплююча повість. А відвідали вони Віктора Павловича Вовка, Петра Степановича Сокирана, Григорія Микитовича Кащенка. Були серед героїв і жінки. Одна з них Роза Філімонівна Чигринець. Всього ж більше 30 імен.

Прикро, до Василя Івановича Зайця не встигли. Герой пішов із життя, заповідаючи нам любити Батьківщину, цінувати мир, бути патріотами. Коли представники «За майбутнє Бахмаччини» завітали до садиби ветерана, там готувалися до 9-денного поминання. Побажаємо нашому захисникові Царства Небесного, як і всім його побратимам, кого вже немає серед нас.

Зазвичай, разом із земляками святкує День визволення і депутат обласної ради Григорій Данько. Але цього разу Заслужений тренер супроводжував команду українських борців на Світовий чемпіонат до США у Лас-Вегас. Проте не забув Григорій Володимирович про ветеранів і розпорядився організувати за свій рахунок для найшановніших наших земляків святковий обід, як це робить вже більше чверті сторіччя.

У цей день навколо нас стільки душевного тепла, що, здається, дев’ятого вересня у Бахмач повертається весна.

Борис Бобришев

На фото: Ветерани... Вас так мало лишилося...

• < Попередня
• Наступна >