Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Не плюй в криницю - доведеться води напиться!

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

З «Порадником» знайомий давно, постійно читаю цю газету. Так склалося, що живу в Сумській області, а по роботі часто буваю в Бахмачі. Порадник же купляю регулярно, бо подобається мені, по-перше, що можу багато знайти матеріалу з історії Батурина (звідти моя дружина); по-друге, читаю всі оголошення, анекдоти; по–третє, газета висвітлює думки багатьох читачів, часто протилежні. Одним словом, газета «клас»! Саме тому захотів написати і я.


Хочу розповісти вам, шановні бахмачани, про вашу гостинність і порядність. Де не бував у колег із Бахмача вдома, завжди відчував людське ставлення одне до одного, аж поки одного разу друзі не запросили влітку на Сейм і не на Конотопщину, а на Бахмаччину, до Матіївки. Мовляв, там краще і людей менше.


День видався жарким, тому відпочиваючих було дуже багато, ледь вдалось поставити машину. Як гості, ми чемно познайомилися із нашими сусідами. Це були сім`ї священиків із Борзнянщини , сім`я вчителів із Бахмача. Веселі, інтелегентні, привітні люди…Аж раптом наш спокій порушила іномарка, що влетіла мало нам не на килимок, де була розкладена їжа. На цей час ми усі купалися. Відпочиваючі звернули увагу, як господар машини нахабно командував дружиною і двома дітьми: «Не купайтеся! Сидіть поки що на березі». Усі здивовано переглянулися, а у воду заскочив їхній здоровий пес. Спочатку сходив у туалет у воді, де купалися діти. Потім налякав усіх відпочиваючих, почав гавкати і кидатися на людей, забирав капці… Господар посміхався і радів, бо він «удома» і що хоче, те й робить. Люди благали його забрати пса, та молодик не зважав на це… Поки не накупався собака, всі відпочивали на березі, десь близько години. Деякі не витримували, їхали на інше місце. Як ми не переконували «короля Сейму», та він повторював, що це його рідні місця, і річка, показуючи на наші сумські номери. Собака ж грав як навіжений, діти і дружина мовчки сиділи на березі. Та верхом нахабства стало прання килимків з іномарки миючими засобами прямо в річці...


Часто з дружиною ми згадували цей випадок і друзям своїм розповідали…


Та ось на початку листопада ми поверталися із Ніжина, дощ лив як із відра. Було вже пізно, та перед самим Бахмачем побачили, що стоїть машина, а біля неї «голосує» водій. І ніхто, повірте, не зупинився. Я, звичайно, упізнав «короля Сейму» по номерних знаках... Та вже забулися образи, які говорив молодик (при своїх дітях!) на нашу компанію: «дебіли», «уроди»… Наша вихованість знову взяла верх. Ми дізналися, що у бахмачан закінчивася бензин. Допомогли, звичайно, бідолашній сім`ї. Згадувати старе не став - треба вміти жити по-сусідськи. Але перейняв погляд дружини «супермена». Вона впізнала нас, ховала очі. Тож не даремно каже народна мудрість: «Не плюй у криницю, бо, може, прийдеться води напиться…»


Олександр, м.Конотоп

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове