Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Етнокрамниця пані Валентини

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Якщо рухатись по центральній дорозі села Курінь від Бахмача у напрямку Гриненок, то по лівій стороні можна побачити такий собі стилізований плетений з лози курінь. Поряд з ним плетений парканчик. На ньому надіті горщики, глечики. Деякі з них розписані мальовничо. Візерунки нагадують давній трипільський розпис. З-за плетення виглядають соняшники. Поряд клумбочка. Бордюр її теж плетений з лози. На клумбочці ростуть живі квіти: хризантеми, петунії різних кольорів. Дах куреня сучасний. Усередині - столи, лавки. Підлога застелена домотканими килимками. У ньому приємно посидіти восени - дощик не намочить.


Поряд з цим об’єктом - вагончик-крамниця. ЇЇ назва - “Валентина”. Господарюють у ній Іващенко Валентина Олександрівна та її донька Шепель Олена Валеріївна. Пані Валентина розповіла, що крамниця відкрилась три роки тому. У ній можна придбати різноманітні продукти, а також товари широкого вжитку. У жаркі дні покупці мають змогу попити прохолодні напої, а у холодні - каву, чай.


Валентина Олександрівна - багатодітна мати. Вона завжди турбувалась і турбується про свою сім’ю. А ще ця жінка цікавиться мистецтвом, історією, літературою, кулінарією.


- А ще, - додає пані Валентина, - я хочу, щоб мої односельці та гості села мали змогу придбати якісні товари, відпочити.


Донька Олена має економічну освіту, а від природи - талант художника. За її задумом створено цей етнокуточок. Олена, до речі, розписує посуд. Давній глечик перетворюється на витвір мистецтва.


Пані Олена говорить: “У етнокрамниці ми стараємося поєднати минувшину і сучасність. Ми не повинні забувати, що село наше козацьке, що ми живемо в Україні. Наш людський обов’язок - утілювати у життя мистецтво давнини, історичні традиції народу.”


Дійсно, торгівля не повинна бути сухою, по типу: товар-гроші, гроші-товар. Ця сфера людської діяльності по своїй суті побудована на знанні психології.


Покупцю не байдуже, як приймають його у крамниці, обслуговують тощо. А також, як оформлені вітрини, холодильні камери, стоянка для велосипедів та іншого виду транспорту. Мешканці села й гості вдячні за таке оформлення крамниці.


Я написала цю статтю не як рекламу. Просто хочу, щоб у районі та місті знали про творчий підхід до торгівлі.


Тому і назва статті говорить сама за себе.


Ліана Лещенко, с.Курінь

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове