Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Відповіді не знайшла

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Непривітна осіння погода не дуже заохочувала збиратись проти неба. Але, не дивлячись на знудний холодний дощ, мої односельці прийшли. Земляки все підходили і підходили у центр Дмитрівки до Меморіалу Пам’яті полеглих у роки Другої світової війни. Тут на гранітних плитах викарбовано сотні імен наших односельців, хто поліг на фронтах Великої Вітчизняної від Бреста до Сталінграда, від Москви до Відня, Берліна, Праги. Тут знайшли своє останнє пристанище четверо бійців, хто звільняв Дмитрівку у вересні 1943 року. А тепер спочиває ще і Герой Небесної сотні Василь Прохорський.


Прийшли учні школи та їх наставники, молодь і старожили. Тут відбувся мітинг з нагоди Дня Гідності і Свободи. До нашої Дмитрівки завітали керівники району, Бахмацький міський голова, представники політичних партій, активісти Майдану.


Як заведено, виступали промовці. Славили Героїв, хто виступив проти несправедливості, брехні, бідності. Надали слово і мамі полеглого Василя Прохорського. А коли вона притомлена і розчулена присіла на лавку біля мовчазного пам’ятника, пролунала пісня «Рідна мати моя». Безліч разів чула її слова, нерідко і сама наспівую ту мелодію. Але тепер її рядки зачепили за душу, як ніколи. Щось стиснуло горло, заважало дихати. Помітила, що багато присутніх витирали непрохані сльози.


Як важко і як гірко. Закатованих, убитих не повернути, а до справедливості, до заможності, до правди так і не наблизилися. Немов в унісон невеселим думкам, ще дужче розплакалось небо. Та, не дивлячись на це, дмитрічани вирушили на цвинтар, де поховано ще одного Героя – полеглого учасника війни на Донбасі Олександра Пащенка. На могилу майора поклали квіти, пом’янули промовами.


Розходились, звісно, не з весняним настроєм. Усе намагалась збагнути, чи додалось у нас свободи й гідності. Відповіді там так і не знайшла. А вже увечері, слухаючи емоційний виступ у сесійній залі Верховної Ради лідера Радикальної Партії Олега Ляшка про обдурений Майдан, мусила погодитися, що керманич радикалів правий.


Віра Канатьєва,
смт.Дмитрівка

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове