Я - європеєць!

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Субота, 05 грудня 2015, 09:25

Я – європеєць! Мій друг з Києва – європеєць! Захисники в зоні АТО – європейці! Самотня бабуся з далекого-далекого хутора – європейка! Ми всі ніби частинки величезного пазлу «Європа», який складає великий майстер – життя. А путівку в європейське життя нам надав Господь, який ще тоді визначив місце України на ньому. І не потрібно зараз піддаватися моді. Ми, українці, європейці від народження. Адже не досконале знання англійської мови, наявність закордонного паспорта, вміння користуватися виделкою та ножем за обідом чи сніданком роблять нас європейцями. Бути європейцем – це бути патріотом своєї землі, бажати, щоб наша Батьківщина не стояла на колінах, примножувати її культуру та добробут і гордо представляти її на рівні європейських країн. Адже, чи може зрівнятися італійська піца з духмяним українським короваєм, а всім відома кока-кола - із запашною львівською кавою? А де ще є така історична гордість як Запорізька Січ, а наші Шевченко, Леся Українка, Микола Лисенко… А народ? Де ще є такий працьовитий, співучий та гостинний народ як українці. Працьовитий, бо Україна – це золотаві поля пшениці та соняшнику, це повноводні ріки найсмачнішого молока, безкраї сади та баштани фруктів і овочів! Співучий та гостинний, бо чого варті лише святки, сповнені мелодійних щедрівок та колядок з щедрим та багатим частуванням!

Мій юний вік ще не дозволяє повністю розібратися в політичній ситуації. Але з екранів телебачення бачиш, що все те європейське, що мала Україна від народження затьмарює війна, втрачені життя молодих синів України, гіркі сльози матерів. Та хмари туги і печалі за таку долю країни розганяють згуртованість і мужність її дочок і синів. А на фоні яскравих сонячних променів, що пробиваються з-за хмар впевнено і гордо майорять, ніби два брати, прапор України та Європи. Так саме як брати, бо вони не лише символи чогось високого, розвиненого, а й мають спільну кольорову гаму – голубу та золотаву. І хоча жовтий колір для одного – символ безкраїх пшеничних ланів, а для іншого – зірки, що символізують народи Європи в колі, знак єдності, досконалості і повноти, вони обидва символізують блакить мирного неба.

І як би не змінювалося покоління, історія моєї країни, мода на сучасні слова і терміни, але оте, «Україна – це Європа» - незмінне. Я пишаюся своєю країною, я пишаюся своїм народом, я пишаюся тим, що я – українець! А отже, я – європеєць! Мій друг з Києва – європеєць! Захисники в зоні АТО – європейці! Самотня бабуся з далекого-далекого хутора – європейка!...

Богдан Кондратенко,
учень 8А класу
Бахмацької гімназії

• < Попередня
• Наступна >