Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Низький їм уклін

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

У минулому році вперше побувала на районних урочистостях з нагоди Дня працівників сільського господарства. Побачила наживо багатьох з тих, про кого знала зі сторінок місцевої преси. Їх запрошували для вручення Почесних грамот, Подяк, нагород і премій. Час від від часу підіймались з місць мої земляки. Тоді з особливим завзяттям плескала у долоні, вітаючи наших передовиків.


Делегація ТОВ „Агрофірма імені Шевченка” була найчисельнішою, сфотографувалися на згадку. А ще залишили світлину з того свята наші передові виробничники, про яких хочу розповісти.


Згадуватиму про них у алфавітному порядку. Першим, виходить, йтиметься про Петра Вороненка. Родом він із сусідніх Білих Веж. Працював механізатором, аж доки тамтешнє господарство не занепало. Прийшов трудитися у нашу Григорівку. Треба сказати, що Петро – один з братів-близнюків. І коли наш герой пов’язав свою долю з хліборобською справою, то брат вирішив перебратися у місто. Усе гукав до себе Петра, особливо наполегливим був, як у Білих Вежах не стало роботи. Звісна річ, у містах і зручностей більше, і життя менш турботливе. Але зважив тракторист, що у місті двигуни гудуть, а в полі співають. Там не почуєш весняних і літніх мелодій жайворонів, не побачиш садів у білопінному цвітінні. У нас повітря п’янке від ранкової свіжості, а там... Одним словом, не зрадив Петро ні селу, ні плугатарській справі. Переїхав із сім’єю у Григорівку. Агрофірма довірила механізатору найсучаснішу техніку. Працює на тракторі „Нью Холланд”. Оранка, культивація, сівба – звична для нього справа. У пору заготівлі сіна, сінажу, соломи пересідає за кермо „Джамбо”.


Ми вже давно вважаемо Петра Михайловича односельчанином. Він має в селі багатьох друзів, приятелів – став справжнім григорівчанином.


Як і галичанка Іванка Лошак. Про неї розповім з особливою приязню, бо крім усього, вона моя подруга. Приїхала у наше село із Львівщини. Життя на землі для неї не зовсім звичне, бо мама трудилася на швейній фабриці, батько – лісник. Проте молода жінка вжилася у традиційні сільські турботи. Іванка у агрофірмі відповідає за штучне запліднення тварин. У тих здобутках, яке має господарство - і у надоях молока, і у виробництві м’яса, є частка і її праці. Разом із спеціалістами тваринництва вона займається сілекційною справою. Нехай не образяться інші, коли вручали Подяку у золотистій рамочці моїй подрузі, плескала найгучніше.


А ще Іванка турботлива ненька, виховує двох доньок. Вони ще школярки, а вже прагнуть допомагати у всьому. Хочуть бути схожими на беручку і завзяту маму.


Ще на цьому фото - Віктор Ярмошенко, він на знімку - ліворуч. В алфавіті літера „Я”, звісно де. Та мій земляк не пасе останніх. Коли стала згадувати, на якій автівці працює Віктор, то засумнівалася. Справа у тому, що бачила водія у кабінах різних автомобілів. Виявляється, пам’ять не зрадила. Шофер працює у відповідності до сезону. Часто можна побачити у кабіні самоскида ЗІЛ -130, але при потребі пересяде у будь-яку іншу. Коли настає гаряча пора заготівлі зелених кормів, найвірогідніше застанете Віктора у полі. Сінажну масу скошує саме він, виводить у лан вправного „Ягуара-850”. Він трудиться за кермом комбайна, а його колеги-водії доставляють поживний корм до траншей.


На різних ділянках виробництва трудяться мої земляки, струмочки надбань їх праці зливаються у ріку досягнень нашого ТОВ „Агрофірма імені Шевченка”. Низький їм уклін.


Людмила Гусол

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове