Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Запитаннячко!
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 23 травня 2008, 15:18
Чи існують зебри в Бахмачі? Ну, скажете, чи вже «криша поїхала»? Та ні, ви їх теж бачили. Тільки я не розумію, навіщо їх ото малюють до кожного свята, для дизайну, чи що? Ага, я про ті, що на дорогах.
Переходив сьогодні ту, яка на мосту біля «кругу», і розчулився до сліз. От і захотілось з людьми поділитися думками з приводу. Розчулився чого? Бо вперше за мої чималенькі роки сподобився: водій легковика... пропустив мене! І я, мов генерал перед строєм, пройшовся спокійним кроком, а не підтюпцем, як вже звик. І не ображався. Та й всі ми звикли, що закони тільки пишуться, а не виконуються. Так оце і з нашими «зебрами».
Ну чому я не киянин, задумаєшся інколи, як у столицю потрапиш? Більше то ж ми на базар туди їздимо – продавати те, що виростили на городах, копійчину заробити. Чимчикуєш ото з «кравчучкою» ( а як він, розумний, тепер гарно виступає, просто тобі месія український!) Тремтиш, як та воша на кожусі, перед проспектами столичними, а машини ж, людоньки мої, рікою пливуть, та що там пливуть – летять. Аж ні – стишить швидкість перед переляканим провінціалом, а на переході то й взагалі себе почуваєш, як удома. Не віриться, але до кращого, недарма кажуть, швидко звикаєш. Вернувся в рідний Бахмач, ідеш і тут тебе –бац! мов окропом ошпарили! Не зівай, ти вже вдома!
Яке ж запитаннячко? Я розумію, що не можна біля кожного переходу поставити караул, але ж мусить бути якийсь контроль?! Ну не може наш народ без наглядача, така вже вдача.
Отак міркуючи, переходжу вулицю Жовтневу біля банку, на переході, як треба. Вжик – кулею пролетів та ще й у вікно вилаяв. А чи його побачиш, якщо там машин стоїть, мов на стоянці? І знак висить – стоянки заборонена.
А поряд зі мною бабця йшла з паличкою. Як ви думаєте, встигла б вона перейти, аби вірила тому, що нам пишуть і малюють?
Пішохід Простолюденко.
Детальніше...