Company Logo

Останні публікації

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Шевченко і бахмачани

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Всі ми уважно стежили (а багато з нас і брали участь) за телепроектом, який можна назвати подією року,- “Великі українці”.

Як відомо, першим у десятці став Ярослав Мудрий. Особистість, безперечно, велика, щоправда, далеко не безперечна у визначенні “українець”, що лунало і під час обговорення (наприклад, від Володимира Яворівського, Юрія Рибчинського). Та не про те мова.

Мене також, як багатьох учасників фінальної дискусії, здивувало аж 4-е місце у цьому списку провідника нації Тараса Григоровича Шевченка. Гірко визнавати, але факт, що сучасна Україна асоціюється в світі з Чорнобилем. І все ж беззаперечним символом всіх часів у нас був і, хочеться вірити, буде наш Кобзар. Показником чого став такий вибір, вирішувати не нам, але мені, наприклад, він дав “інформацію до роздуму”. Ми називаємо його “Великим Кобзарем, пророком, борцем за волю”, а в підручниках з літератури радянських часів навіть полум’яним революціонером – все це на словах. А на ділі? Стало цікаво, як ми, бахмачани, дійсно шануємо нашого генія. (Та ще ці думки збіглися у часі з “шевченківськими днями”:22 травня  - День перепоховання праху поета у Каневі).
 
Отже, вивчаю.- Назвали вулицю і площу іменем Шевченка, в районі – два села з його ім’ям: Шевченкове Гайворонської сільської ради, Шевченка Фастівецької сільради.

У першому знаходиться погруддя поета, також у садибі місцевого художника А.В Шестопала стоїть погруддя Тараса Григоровича.. У Григорівці 1964 року встановлено пам’ятник Кобзареві. У Батурині збудована капличка “Остання Тарасова дорога”. У місті – жодного пам’ятника. Не просто поету - символу України. Саме так сприймають Шевченка у всьому світі, саме тому стоять пам’ятники Шевченкові по всьому світу. Парадокс чи байдужість?

Розмова про це зайшла з В. Білоштаном, керівником фракції партії “Наша Україна” в районній раді. Знаючи Віктора як людину, свідомо сповідуючу демократичні принципи, не маю сумніву в щирості відповіді.

 - Давно назріле питання для Бахмача. Наші пам’ятники – це теж частина нашої свідомості, духовності. Якщо ми будуємо демократичну державу, то напевне вже давно пора попрощатися з символами тоталірних часів і формувати світогляд  суспільства, молодого покоління на наших національнх цінностях. І не на словах, а на ділі. Депутатом нашої фракції Тамарою Борисівною Пустовойт  подано депутатський запит щодо цього питання, але тому як  районна рада не правомочна вирішувати питання компетенції міської (адже це територія міста), на раді партії було прийнято рішення – розробити комплексну районну програму. Поки що все знаходиться на рівні пропозицій, але сподіваємось на розуміння всього депутатського корпусу.

- Ви б визначали Шевченка першим у десятці великих українців?

- Звісно. Це безперечний лідер української нації.
 
Н.Теплова

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове