Найпоетичніше свято року

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 08 липня 2016, 10:57

7 липня – Івана Купала. Це давнє язичницьке свято. У різних селах на Бахмаччині це дійство проходить по-різному. Було досліджено, як проходило воно у селах Красилівка, Піски, Стрільники, с.Бахмач, Фастовці, Варварівка, Тиниця. Із цим святом пов`язані цікаві обрядодійства біля води, що влаштовувала молодь у ніч із 6 на 7 липня. Наприклад, у селі Стрільники у кінці ХХ століття свято побутувало на кожній вулиці. Хлопці готували багаття, дівчата прибирали гілку – Марену. Коли наставав вечір, парубки підпалювали вогнище, а потім попарно стрибали через нього. У Красилівці це дійство проходить у центрі села, біля клубу. Дівчата топлять Марену, яка символізує русалку і пускають на воду вінки. Вважалося, що вінок – це символ подружнього життя. Досліджено, що у с. Піски, с. Тиниця у цей вечір дітям замість вогню закопували кропиву. У північній частині Бахмаччини вважають, що у цей день годилося обов`язково скупатися: як переказують бабусі із Фастовців, всі, хто йшов до купайлівського дійства, намагалися не оглядуватися, щоб не наздогнала відьма, яка обов`язково повинна бути на святі. Для того, щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл із купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірку. Тоді відьма підійде і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є».

Одна жінка із села Бахмач радила молодим дівчатам попіл із вогнища закопати біля воріт, щоб добре доїлися корови.

У деяких регіонах Бахмаччини дівчата робили Купайло із соломи, одягали у жіночий одяг (там, де немає річки). Ходили по селу, водили хоровод (обхід), приходили на ставок, роздягали ляльку і топили у воді. Ні в якому разі у цей день не купалися. Вважалося, що це накличе біду.

Жителька с. Стрільники розповідала, що у цей день трави мають особливу силу . Наприклад, подорожник вважався помічником від багатьох хвороб. А ще в цьому ж селі пощастило записати кілька приказок: «Зелене Купало в літо упало», «Після Купала не треба жупана».

Вважалося, що коли на свято велика роса - буде великий урожай огірків і горіхів. Якщо ця ніч зоряна – вродять гриби. Дощовий день – на врожай. Ліс без вітру шумить – на дощ.

Свято Купайла завершувалося опівночі. Кажуть, що найвідважніші наші земляки йшли до лісу, щоб побачити, як цвіте папороть. За повір`ям, як відомо, вона має все ж таки квітнути.

Духовний заряд, отриманий від язичницького свята, ще довго наснажував земляків. Довго ще згадували дівчата про того, хто не стрибнув через вогнище. Вважалося, що того парубка будуть супроводжувати невдачі. А ще обговорювали про дівочі вінки. Особливо це хвилювало батьків, адже їм дуже кортіло знати, з ким спілкується їхня донька, чи вийде вона заміж у своєму селі (коли вінок був близько біля берега), чи, можливо, в інші села (в яку сторону поплив вінок).

Мабуть, зайве шукати в річному обрядово-календарному циклі більш поетичніше свято, ніж Купайло.

Віктор ІЯ

• < Попередня
• Наступна >