Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Найпоетичніше свято року

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

7 липня – Івана Купала. Це давнє язичницьке свято. У різних селах на Бахмаччині це дійство проходить по-різному. Було досліджено, як проходило воно у селах Красилівка, Піски, Стрільники, с.Бахмач, Фастовці, Варварівка, Тиниця. Із цим святом пов`язані цікаві обрядодійства біля води, що влаштовувала молодь у ніч із 6 на 7 липня. Наприклад, у селі Стрільники у кінці ХХ століття свято побутувало на кожній вулиці. Хлопці готували багаття, дівчата прибирали гілку – Марену. Коли наставав вечір, парубки підпалювали вогнище, а потім попарно стрибали через нього. У Красилівці це дійство проходить у центрі села, біля клубу. Дівчата топлять Марену, яка символізує русалку і пускають на воду вінки. Вважалося, що вінок – це символ подружнього життя. Досліджено, що у с. Піски, с. Тиниця у цей вечір дітям замість вогню закопували кропиву. У північній частині Бахмаччини вважають, що у цей день годилося обов`язково скупатися: як переказують бабусі із Фастовців, всі, хто йшов до купайлівського дійства, намагалися не оглядуватися, щоб не наздогнала відьма, яка обов`язково повинна бути на святі. Для того, щоб її впізнати, необхідно мати при собі попіл із купайлівського вогнища, загорнутий у ганчірку. Тоді відьма підійде і скаже: «Віддай мені те, що у тебе є».


Одна жінка із села Бахмач радила молодим дівчатам попіл із вогнища закопати біля воріт, щоб добре доїлися корови.


У деяких регіонах Бахмаччини дівчата робили Купайло із соломи, одягали у жіночий одяг (там, де немає річки). Ходили по селу, водили хоровод (обхід), приходили на ставок, роздягали ляльку і топили у воді. Ні в якому разі у цей день не купалися. Вважалося, що це накличе біду.


Жителька с. Стрільники розповідала, що у цей день трави мають особливу силу . Наприклад, подорожник вважався помічником від багатьох хвороб. А ще в цьому ж селі пощастило записати кілька приказок: «Зелене Купало в літо упало», «Після Купала не треба жупана».


Вважалося, що коли на свято велика роса - буде великий урожай огірків і горіхів. Якщо ця ніч зоряна – вродять гриби. Дощовий день – на врожай. Ліс без вітру шумить – на дощ.


Свято Купайла завершувалося опівночі. Кажуть, що найвідважніші наші земляки йшли до лісу, щоб побачити, як цвіте папороть. За повір`ям, як відомо, вона має все ж таки квітнути.


Духовний заряд, отриманий від язичницького свята, ще довго наснажував земляків. Довго ще згадували дівчата про того, хто не стрибнув через вогнище. Вважалося, що того парубка будуть супроводжувати невдачі. А ще обговорювали про дівочі вінки. Особливо це хвилювало батьків, адже їм дуже кортіло знати, з ким спілкується їхня донька, чи вийде вона заміж у своєму селі (коли вінок був близько біля берега), чи, можливо, в інші села (в яку сторону поплив вінок).


Мабуть, зайве шукати в річному обрядово-календарному циклі більш поетичніше свято, ніж Купайло.


Віктор ІЯ

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове