Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Село буде!

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Коли голінці запросили на свою урочистість з нагоди завершення будівництва підвідного і вуличного газогонів, згадав інші святкові події, пов’язані з цим мальовничим селом. Як місцеві жниварі раділи першим комбайнам „Колосу”, „Ниві”, згодом – „Дону-1500”. Як зводили ошатне житло родинам колгоспників, як відкривали сільський Будинок культури – окрасу села. А ще раніше збудували потужний комплекс по відгодівлі на кілька тисяч свиней. Школа, дитячий садок, сільський Меморіал пам’яті полеглим голінцям у роки Другої світової... Багато бачила на своєму віку козацька Голінка, нарешті дочекалася і газифікації осель.


А починалося все з приходом нового інвестора – ТОВ „СП” Агродім”, коли місцевим власникам земельних паїв запропонували укласти угоди про оренду їх наділів. Голінці нових гостей зустріли насторожено, уже мали досвід спілкування з обіцяльниками, серед яких виявилися навіть німці, але зиску з того мали, як кіт наплакав. ”Агродім” обіцяв багато. По-перше, орендна винагорода була вищою за ту, що склалася у районі. Планували нові орендарі підтримувати соціальну сферу. Був на тих зборах і автор. Хоча вже мав уяву про щедрість агродомівців, усе ж сприймав їх оптимістичні заяви насторожено, з відтінком сумніву. Особливо, як Генеральний директор Товариства Валерій Миколайович Давиденко, дізнавшись про мрію голінців провести газ і відновити асфальтівку на Дмитрівку, пообіцяв усе це зробити за рахунок сільськогосподарського підприємства.


Тоді директор відверто сказав, що з асфальтівкою буде складніше, а газовий клопіт обіцяв вирішити у найкоротші терміни. Вийшло навпаки...


Скільки списів було зламано об цю проблему, яка затягнулася аж на 12 років. Перед кожними виборами партії всіх мастей запевняли, що газ ось-ось прийде у село, а потім вони ж ставили палки у колеса. Скрізь політика...

Цієї урочистої миті чекали вже не лише голінці. Розділити радість мешканців села прибули поважні гості з району, області, зі столиці. Склалася традиція - завершення прокладання газогонів відзначають запалюванням газового факела. Свідками цієї незабутньої миті стали чисельні мешканці Голінки, а ще голова районної ради Віталій Кочерга та депутат Олександр Євченко, заступник голови обласної ради Валентин Мельничук і депутати Григорій Данько та Ольга Чередник, представник ПАТ „Чернігівгаз” Василь Дрюк. Та найбільше хвилювався і радів події ініціатор і спонсор цього проекту, колишній директор, нині народний депутат Валерій Давиденко. Саме йому сільський голова Наталія Вернигора під дружні оплески присутніх і доручила підпалити факел.


А перед цим присутні сказали по кілька слів. То були слова вітання з нагоди історичної події в житті села, слова вдячності будівельникам і тим, хто фінансував.


Народний депутат згадав, як важко далось втілення у реальність задуманого. Події розгорнулися так, що спочатку відновили асфальтову магістраль, хоча це здавалося складнішим. І лише тепер дійшла черга до підведення природного газу.


На протяжних голінських вулицях уже готові прийняти блакитне паливо більше 70 осель. Уже того ж дня підключили будинок Проценків. Господар садиби Анатолій Михайлович цій події був радий удвічі, адже відбувалося це напередодні храмового свята – наступного дня Голінка шанувала святого Михаїла. (А він, як не як, все ж Михайлович). Чи міг подарунок до престольного свята бути більш вагомим ?!


Як водиться, господарка Ніна Андріївна, поділилася першими враженнями від дотику до цивілізації, від зручності користування цим джерелом тепла.


Сам же Анатолій Михайлович, здавалося, все ще не вірив у реальність здійсненого, і, частуючи гостей, усе промовляв: „Спасибі Валерію Миколайовичу, спасибі депутату. Тепер є надія, що Голінка відродиться, без ”Агродому” села вже не було б...”


Борис Сєдач,
Бахмач-Голінка

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове