"Минуты тишины так дороги солдатам”

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 20 січня 2017, 12:55

Знаний на Поліссі художній колектив „Смоляни” щойно повернувся із зони АТО, де своїми концертними програмами піднімав настрій бійців. До них доєднався молодіжний танцювальний гурт „Смоляночки”. Українські народні пісні, жартівливі куплети, художнє слово, запальні таночки сприймаються на обпаленому Сході зовсім не так, як звикли чути у нашому мирному сьогоденні. Там, де лунають барабани війни, де зимове небо Донбасу трясе громовиця снарядних вибухів, де в обличчя дмуть свинцеві вітри, де „вантаж 200 чи 300” – явище майже звичне, рідна пісня звучить по-особливому. Вона, як ковток джерельної води серед літньої спеки, її до болю знайомі мелодія і куплети змушують віддавати зачерствілі від війни душі, зміцнюють віру в перемогу життя над смертю, добра над злом.

Тому подовгу не відпускали артистів бійці 3-го, 5-го і 140-го полків 95-ої Житомирської аеромобільної бригади. Ще і ще раз просили заспівати притомлених „Смолян” атовці окремого полку спеціального призначення під Маріуполем, бійці повітряно-десантних підрозділів Краматорська.

Особливо тепло, щиро і по-дитячому зворушливо вітали посланців Полісся учні українських шкіл, для яких милозвучні куплети, вишивані сорочки, гопак і віршовані рядки ставали символами миру, віри у світле завтра.

Знаний на Поліссі ансамбль „Смоляни” щойно повернувся із зони АТО, де своїми концертними программами піднімав настрій бійців, разом з тим художній колектив гартував і свій український характер.

Саме там, на Сході, під враженням виступів наших земляків у бійців АТО народилися вірші, рифмовані рядки яких подарували„Смолянам”:

Минуты тишины так дороги солдатам.
И если в местном клубе нам дают концерт,
И выделил комбат автомобиль ребятам,
Тогда уж не зевай, не упускай момент.

Бойцов там точно ждут приятные сюрпризы,
И задушевность песен и танцев волшебство.
И благодарный взгляд, красавицы актрисы,
Хранящего в себе искринку и тепло.

Залишається сказати, що відбулася ця зворушлива подорож завдяки фінансовій підтримці ПСП „Пісківське” і за сприяння районного осередку Спілки воїнів Афганістану (УСВА).

Борис Сєдач

• < Попередня
• Наступна >