Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Коли в дім прийшла біда...

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

У мій дім завітало лихо. І сталося це тоді, коли ніхто цього не чекав. До такого ми зовсім не були готові… Я досі з жахом згадую той страшний день і не можу повірити, що це відбувається насправді.


Отже, це сталося 11 серпня. Того дня мені на диво часто телефонував мій брат Андрій. Він ніяк не наважувався поділитися своїм хвилюванням. Виявилось лікарі підозрюють, що у нього лейкемія, іншими словами – рак крові. Брат просив мене нікому не розповідати про його страшний діагноз, принаймні допоки він не підтвердиться.


Після нашої з ним розмови мені почали телефонувати батьки. Вони ніби відчували біду. Ви навіть уявити собі не можете, як тяжко мені було з ними говорити. З очей бігли сльози, страшенно боліло серце і підкошувались ноги. Так хотілося їм все розповісти… Але я не могла, я ж обіцяла Андрію. І я всіма силами намагалася не показувати їм, що щось не так.


Страшним ударом для нашої родини стало підтвердження лікарями діагнозу. Я ніколи в житті не бачила своїх батьків у такому стані. Вони старіли просто у мене на очах. Це ж їх єдиний син, їх радість, їх гордість.


Ми не можемо зрозуміти чому ця хвороба обрала саме його. Адже він із 6-го класу присвятив себе спорту. У нашому домі знаходиться безліч його грамот, медалей, кубків. Він завжди і у всьому був першим – у навчанні, в спорті. Він не має ніяких шкідливих звичок. Чому?!


Ще гірше стало коли ми дізнались, що в Україні таку хворобу не лікують. А лікування за кордоном коштує 150 тис. дол., а це – 4 млн. грн. Де дістати такі кошти гадки не маємо. Тому звертаємося за допомогою до кожного, кожного, хто читає цю статтю, кожного хто має дітей і просто до всіх небайдужих. Лише разом нам вдасться назбирати таку суму. Будьте милосердні, адже на його місці може опинитися кожен.


Окремо хочемо висловити подяку всім небайдужим до нашого горя. Спасибі вам за допомогу!!! Нехай Господь береже вас та ваші сім’ї.


Ви також можете допомогти Андрію, надіславши кошти на банківський рахунок: 5168-7556-2604-2101 (отримувач – Гринь Андрій Іванович).


Віра Чепурна

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове